Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Скадовському районі Херсонської області, Скадовської міської ради Херсонської області, приватного підприємства "Землевпорядник" про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 29 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 вересня 2013 року,

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. 15 жовтня 2010 року сусіди, у тому числі ОСОБА_4, підписали акт узгодження зовнішніх меж землекористування та прийому-передачі межових знаків в натурі. У порушення даного акта ОСОБА_4 встановила кілки з арматури, стверджуючи, що так повинна проходити межа відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, на якій розміщено її житловий будинок.

Ураховуючи те, що при встановленні межі таким чином як вимагає відповідачка, стіна належного позивачці будинку буде розміщена на земельній ділянці відповідачки, позивач просила суд визнати недійсним державний акт на право власності, виданий на ім'я ОСОБА_4, на земельну ділянку по АДРЕСА_2 та скасувати п. 1.5 рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 1 лютого 2005 року.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення металевих кілків. У задоволенні іншої частини вимог позову відмовлено. В іншій частині вимог ОСОБА_3 провадження у справі закрито. Зустрічний позов ОСОБА_4 залишений без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2012 року рішення районного суду в частині закриття провадження за вимогами про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, виданого на ім'я ОСОБА_4, та скасування п. 1.5 рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 1 лютого 2005 року № 372 скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2012 року залишено без змін.

При новому розгляді справи в частині закриття провадження у справі, останнім рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 29 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 вересня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0633 га по вулиці Володарського, 91 у м. Скадовську Херсонської області, виданий 31 березня 2006 року на ім'я ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду. Скасовано п. 1.5 рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 1 лютого 2005 року, відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 633 кв. м ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, у зв'язку із чим внесено зміни до п. 4.92 рішення сесії Скадовської міської ради Херсонської області від 4 грудня 2003 року № 204, де площу 629 кв. м вважати недійсною.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що рішення Скадовської міської ради, відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 633 кв. м ОСОБА_5 та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4, порушує права позивача, як землекористувача.

Проте повністю з таким висновком погодитись не можна.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 21 вересня 1998 року та 16 вересня 2004 року належить ОСОБА_3, розташоване на земельній ділянці площею 356 кв. м, що була виділена рішенням Скадовської міської ради депутатів трудящих від 12 жовтня 1962 року № 20 для житлового будівництва попередньому власнику домоволодіння.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України, який діяв на час спірних правовідносин, позивач набула право користування земельною ділянкою площею 356 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1

На підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, відповідач набула права власності на земельну ділянку площею 0,0633 га, що знаходиться по АДРЕСА_2.

31 березня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0633 га, що розташована по АДРЕСА_2.

Земельна ділянка, що належить відповідачу та знаходиться по АДРЕСА_2, була приватизована попереднім власником ОСОБА_5 на підставі рішення позачергової ХХХІХ сесії Скадовської міської ради ІV скликання від 1 лютого 2005 року, згідно якого затверджено технічну документацію із землеустрою та щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0633 га та передано їй у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку. У зв'язку із прийняттям зазначеного рішення, внесено зміни в п. 4.92 рішення сесії № 204 від 4 грудня 2003 року, де площу 629 кв.м визнано недійсною.

Судом встановлено, що фактичні межі земельних ділянок, розміщених по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, не відповідають технічній документації на домоволодіння за рахунок самовільних будівель по АДРЕСА_2, що призвело до зменшення площі земельної ділянки по АДРЕСА_1, на 3,2 кв. м.

Відповідач чинить перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення кілків з арматури, визначивши, що так, на її думку, має проходити межа між суміжними земельними ділянками.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення металевих кілків.

Відповідно до ст. 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Згідно із ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Разом із тим суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку та скасовуючи п. 1.5 рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 1 лютого 2005 року № 372, не зазначив які саме права ОСОБА_3 було порушено при ухваленні зазначеного рішення радою. У матеріалах справи відсутні відомості, що оспорюваним рішенням ради та державним актом порушені права ОСОБА_3 на користування суміжною земельною ділянкою площею 356 кв. м.

Крім того, судами не було звернуто уваги, що ухвалою Верховного суду України від 17 квітня 2009 року залишено без змін рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 грудня 2008 року, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0356 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення земельної ділянки площею 3,2 кв. м та перенесення огорожі, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 1 серпня 2005 року № 5. У задоволенні вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування п. 1.5 рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 1 лютого 2005 року № 372 відмовлено.

Посилаючись на зазначені судові рішення, судами було звернуто увагу, що встановлена між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 огорожа не відповідає технічній документації та встановленим у натурі межам землекористування. Фасадна межа є викревленою у бік домоволодіння АДРЕСА_1 лінією, що призвело до зменшення площі земельної ділянки № 98-А на 3,2 кв. м, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 1 серпня 2005 року. Однак, зазначена обставина є підставою для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а не підставою для скасування рішення міської ради та визнання недійсним державного акта про право власності на землю.

У порушення вимог ст. ст. 213- 215 ЦПК України суд першої інстанції зазначених положень не врахував, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не усунув допущених судом першої інстанції порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги із скасуванням судових рішень та передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 29 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.