Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді - доповідача),

Головчук С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Турківського районного суду Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Турківського районного суду Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Турківського районного суду Львівської області про визнання протиправною відмови в наданні інформації на запит від 29 вересня 2015 року, зобов'язання надати повну, достовірну та зрозумілу інформацію на запит.

Зазначав, що відмова відповідача надати інформацію на запит з підстав її віднесення до службової є неправомірною, оскільки запитувана інформація не є інформацією з обмеженим доступом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняту нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною відмову Турківського районного суду Львівської області в наданні інформації на запит ОСОБА_4 від 29 вересня 2015 року. Зобов'язано Турківський районний суд Львівської області надати повну, достовірну та зрозумілу інформацію на запит ОСОБА_4 від 29 вересня 2015 року.

Додатковою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Турківського районного суду Львівської області на користь ОСОБА_5 витрати на оплату судового збору в сумі 1510,32 грн.

У касаційній скарзі Турківський районний суд Львівської області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як законну й обґрунтовану. Скаргу мотивує тим, що відомості щодо надання судді відпустки є службовою інформацією та є інформацією з обмеженим доступом відповідно до Законів України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) та "Про судоустрій і статус суддів". Стверджує, що апеляційний суд мав застосувати до спірних правовідносин положення наказу Державної судової адміністрації України від 23 жовтня 2012 року № 138 "Про затвердження Типового переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів" і прийнятого за його аналогією наказу голови Турківського районного суду Львівської області від 15 квітня 2013 року № 10. Вважає, що запитувана позивачем інформація включає в себе сукупність необхідних вимог, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Позивач не обґрунтував, який суспільний інтерес становить для нього запитувана інформація, як і не довів свого права на отримання цієї інформації. Окрім того, поданий ним інформаційний запит є спробою впливу на суддю та втручання у здійснення останнім правосуддя.

У запереченнях на касаційну скаргу та у доповненнях до них ОСОБА_4 просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 29 вересня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації Львівської області із запитом щодо надання публічної інформації, яка знаходиться у розпорядника інформації, і просив:

- повідомити, чи зверталась суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою про надання у вересні 2015 року відпустки (відпусток)?;

- якщо так, то коли саме зверталась суддя ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою (заявами) про надання відпустки (відпусток) у вересні 2015 року?;

- у які саме числа вересня 2015 року суддя ОСОБА_6 просила надати відпустку (відпустки)?;

- надати належним чином завірені копії підтверджуючих документів щодо звернення судді ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою про надання останній у вересні 2015 року відпустки (відпусток)?;

- чи погоджувало ТУ ДСА у Львівській області надання у вересні 2015 року судді ОСОБА_6 відпустки (відпусток)?;

- якщо так, то коли саме та у які числа вересня 2015 року ТУ ДСА у Львівській області погоджувало надання судді ОСОБА_6 відпустки (відпусток)?

- надати належним чином завірену копію (копії) доказів щодо погодження ТУ ДСА у Львівській області у вересні 2015 року відпустки (відпусток) судді ОСОБА_6;

- надати належним чином завірений наказ (накази), який підтверджує погодження судді ОСОБА_6 у вересні 2015 року відпустки (відпусток);

- повідомити, чи зверталась суддя ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою про надання у вересні 2015 року відпустки (відпусток)?;

- якщо так, то коли саме зверталась суддя ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою (заявами) про надання відпустки (відпусток) у вересні 2015 року?;

- у які саме числа вересня 2015 року суддя ОСОБА_6 просила надати відпустку (відпустки)?;

- надати належним чином завірені копії підтверджуючих документів щодо звернення судді ОСОБА_6 до ТУ ДСА у Львівській області із заявою про надання у вересні 2015 року відпустки (відпусток);

- чи погоджувало ТУ ДСА у Львівській області надання у вересні 2015 року судді ОСОБА_6 відпустки (відпусток)?;

- якщо так, то коли саме та у які числа вересня 2015 року ТУ ДСА у Львівській області погоджувало надання судді ОСОБА_6 відпустки (відпусток)?;

- надати належним чином завірену копію (копії) доказів щодо погодження ТУ ДСА у Львівській області у вересні 2015 року відпустки (відпусток) судді ОСОБА_6;

- надати належним чином завірений наказ (накази), який підтверджує погодження судді ОСОБА_6 у вересні 2015 року відпустки (відпусток).

Листом від 07 жовтня 2015 року № 05-5994/15 ТУ ДСА у Львівській області повідомило позивача, що згідно з наявною інформацією ОСОБА_6 у вересні 2015 року не перебувала у відпустці. Щодо інших питань, зазначених у запиті, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит скеровано до Турківського районного суду Львівської області як розпорядника запитуваної інформації.

Турківський районний суд Львівської області листом від 13 жовтня 2015 року № 5452/01-52/15-вих повідомив позивачу, що 23 жовтня 2012 року наказом ДСА України № 138 (v0138750-12) затверджено Типовий перелік відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів. На підставі цього наказу 15 квітня 2013 року головою Турківського районного суду Львівської області затверджено аналогічний перелік, згідно з яким відомості, що можуть міститися в документах суду з організаційно-кадрової роботи суду, в тому числі щодо надання відпусток, є службовою інформацією, доступ до такої інформації обмежено. Службова інформація не підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що запитувана позивачем інформація містить відомості, які становлять службову інформацію, крім того, позивач не навів передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) підстав для надання доступу до такої інформації.

Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову, апеляційний суд, з яким погоджується колегія суддів касаційного суду, виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону 2939-VI).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 Закону 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

За правилами частини першої статті 6 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (частина друга статті 6 Закону 2939-VI).

Згідно з частиною першою та другою статті 9 Закону 2939-VI відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

З аналізу наведених положень слідує, що належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону № 2939-VІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є "для службового користування" та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1- 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ.

Не може бути відмовлено у доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування "трискладового тесту", передбаченого частиною другою статті 6 Закону 2939-VI.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст "трискладового тесту".

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Вирішуючи спір, апеляційний суд правильно виходив з того, що факт визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону № 2939-VІ (2939-17) . Інформація про відпустку судді не може бути обмежена за жодним з перелічених у частині другій статті 6 Закону 2939-VI пунктом, тому відсутні підстави для віднесення такої інформації до службової та обмеження доступу до неї.

В контексті доводів касаційної скарги про те, що доступ до запитуваної інформації обмежено відповідно до вимог наказу голови Турківського районного суду Львівської області від 15 квітня 2013 року № 10 "Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності суду", слід зазначити, що Закон № 2939-VІ (2939-17) не вимагає обов'язкового складення та затвердження такого Переліку. Останній (у разі його затвердження) повинен складатися з певних категорій інформації, яка може бути віднесена до службової. При цьому перелік слугує для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі, якщо застосування "трискладового тесту" в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження.

Решта доводів касаційної скарги наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Турківського районного суду Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.