Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2013 року,

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що з липня 1997 року він з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Святошинського районного суду Київської області від 11 жовтня 2006 року, проте після розірвання шлюбу вони продовжили проживати однією сім'єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Шлюбні стосунки сторони припинили у лютому 2011 року. Указував, що як і в період зареєстрованого шлюбу, так і під час фактичних шлюбних стосунків вони придбали на ім'я відповідача наступне майно: земельну ділянку площею 0,1195 га по АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,3798 га по АДРЕСА_2. На ділянці площею 0,1195 га вони самовільно збудували будинок та гараж, на ділянці площею 0,2500 га звели будинок охорони, а на ділянці площею 0,3798 га - басейн. Посилаючись на ст. ст. 60, 70, 74 СК України просив визнати за ним права власності на Ѕ вищезазначеного нерухомого майна.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2013 року, позов ОСОБА_4 - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1195 га по АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2013 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано справу.

Після надходження справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з'ясовано, що ОСОБА_4 не мав права на звернення до суду із касаційною скаргою, є ухвала судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2013 про відмову у відкритті касаційного провадження у вказаній справі, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подана представником - ОСОБА_6 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2013 року.

Повторний перегляд судових рішень за касаційною скаргою однієї і тієї ж особи на ті самі судові рішення цивільно-процесуальним законодавством не передбачений.

Оскільки після надходження цивільної справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з'ясувалося, що ОСОБА_4 використав своє право на касаційне оскарження судових рішень, тому касаційне провадження слід закрити, оскільки особа не мала права на звернення до суду із касаційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 324, 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2013 року закрити.

Касаційну скаргу повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.