Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Матвєєвої О.А., Нагорняка В.А., Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про визнання наказів № 270 від 21 листопада 2012 року, № 27 від 07 лютого

2013 року, № 31-к від 15 лютого 2013 року незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2013 року,

ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" (далі КП "Компанія "Вода Донбасу") до 15 лютого 2013 року та була звільнена з посади провідного інженера служби дозвільних та правовстановлюючих документів відділу технічного та стратегічного розвитку на підставі п. 3

ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Вважає, що формулювання причини звільнення не відповідає формулюванням, вказаним в КЗпП (322-08) , а також, що своїми діями адміністрація КП "Компанія "Вода Донбасу" порушила її трудові права, завдала моральної шкоди. У зв'язку із звільненням погіршився її матеріальний стан, здоров'я.

Тому просила визнати накази № 270 від 21 листопада 2012 року, № 27 від 07 лютого 2013 року, № 31-к від 15 лютого 2013 року незаконними та відмінити їх; поновити її на посаді провідного інженера служби дозвільних та правовстановлюючих документів відділу технічного та стратегічного розвитку; зобов'язати КП "Компанія "Вода Донбасу" виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 лютого 2013 року; відшкодувати їй моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2013 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з КП "Компанія "Вода Донбасу" до 15 лютого 2013 року, що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці.

21 листопада 2012 року КП "Компанія "Вода Донбасу" було видано наказ № 270, відповідно до якого за порушення трудової дисципліни, що полягає в неналежному виконанні посадових обов'язків, провідному інженеру служби дозвільних та правовстановлюючих документів ОСОБА_6 оголошено догану.

Позивачка була ознайомлена з даним наказом, проте відмовилась від підпису про ознайомлення, про що був складений відповідний акт від 21 листопада 2012 року.

07 лютого 2013 року КП "Компанія "Вода Донбасу" було видано наказ № 27, відповідно до якого за порушення трудової дисципліни провідному інженеру служби дозвільних та правовстановлюючих документів ОСОБА_6 виноситься догана.

Позивачка була ознайомлена з даним наказом, але не погодилась з ним, про що свідчить її підпис.

15 лютого 2013 року КП "Компанія "Вода Донбасу" було видано наказ № 31-к, відповідно до якого ОСОБА_6 було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивачка була також ознайомлена з даним наказом, про що свідчить її (а.с. 53).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд Донецької області, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що до позивачки неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді доган у зв'язку із порушенням нею трудової дисципліни, а відповідачем, у свою чергу, додержано передбачені ст. ст. 147, 147-1, 148 КЗпП України правила та порядок застосування дисциплінарних стягнень, враховані обставини, за яких вчинено проступки, ступінь їх тяжкості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, тому доводи касаційної скарги щодо процесуальних порушень при розгляді справи не можуть бути підставою для скасування судових рішень.

Посилання у касаційній скарзі на ст. 48 КЗпП України та п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, зокрема на те, що формулювання звільнення не відповідає формулюванням, зазначеним у КЗпП (322-08) , є безпідставними, оскільки, як встановлено в судах попередніх інстанцій, відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_6 була звільнена за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Інших доказів, які спростували б висновки суду першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга в собі не містить, а доводи, на які посилається позивач, були предметом дослідження в попередніх інстанціях і повторного дослідження не потребують тому, що є безпідставними і необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 серпня

2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.