Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

Суддів: Висоцької В.С., Дербенцевої Т.П., Колодійчука В.М., Умнової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про витребування грошей з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків, за зустрічним позовом громадської правозахисної організації "Надія" в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу, розписки недійсними, за касаційною скаргою громадської правозахисної організації "Надія" в інтересах ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2013 року, -

У грудні 2012 року ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, вимоги якого змінила в ході розгляду справи та просила стягнути з відповідача на її користь у якості повернення безпідставно набутого майна - грошові кошти у розмірі 204 000 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки - з 27 грудня 2005 року по день винесення рішення суду та 3% річних за період з 27 грудня 2005 року по день винесення рішення суду, а також 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 2005 році вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 прийняли рішення про придбання у ОСОБА_7 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за грошову суму у розмірі 204000 грн. 26 червня 2005 року ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_7 у простій письмовій формі договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 і передав ОСОБА_7 власноручно грошову суму в розмірі 204000 грн. Сторони домовились, що зазначений договір буде посвідчений нотаріально 27 грудня 2005 року, але у вказаний строк ОСОБА_7 не надав документи для укладення договору та взагалі відмовився його укладати. Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач, як дружина померлого, прийняла спадщину та дізналась про те, що між померлим чоловіком та ОСОБА_7 в Київському районному суді м. Одеси розглядався спір, разом з тим, ухвалою Київського районного суду м. Одеси, позовні вимоги ОСОБА_8 були залишені без розгляду. Посилаючись на ті обставини, що укладений договір купівлі-продажу є нікчемним, позивач звернулася до суду з відповідним позовом про повернення безпідставно отриманих грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних. Крім того, позивач зазначила, що у зв'язку з неповерненням грошової суми, їй були заподіяні моральні страждання, у зв'язку з чим, остання просила стягнути з відповідача 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Громадська правозахисна організація "Надія" в інтересах ОСОБА_7 подала зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу будинку, укладеного 26 лютого 2005 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 недійсним. Також просив визнати недійсною розписку про отримання ОСОБА_7 коштів в сумі 204 000 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_7 не мав наміру продавати свою нерухомість, ніякого договору, спрямованого на втрату права власності на будинок АДРЕСА_1 не укладав. В дійсності між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 був укладений договір кредиту на загальну суму 4000 доларів США, яким сторони приховали договір купівлі-продажу житлового будинку. Крім того, укладений договір є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2013 року у задоволенні основного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні основного позову скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 204 000 грн. у якості безпідставно набутого майна, 43 690 грн. - 3% річних. Стягнуто з ОСОБА_5 в доход держави 1179 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 2040 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_5 в доход держави 584,50 грн. судового збору недоплаченого при поданні апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 1025 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Громадська правозахисна організація "Надія" в інтересах ОСОБА_7, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні основного позову виходив із того, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з ОСОБА_7 безпідставно отриманих грошей позивачем пропущений, і про застосування наслідків пропуску строку позовної давності заявлено відповідачем. При цьому, встановив обґрунтованість вказаних позовних вимог. При відмові у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних місцевий суд керувався тим, що положення ст. 625 ЦК України передбачають відповідальність у вигляді стягнення суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних виключно за порушення грошового зобов'язання. Разом з тим, судом встановлений факт не укладення правочину, тому жодного зобов'язання, що випливає із зазначеного договору, між сторонами не виникло.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що вимоги щодо визнання правочину недійсним можуть бути заявлені щодо правочину, який був укладений з дефектом волі, дефектом змісту, форми і суб'єктного складу. Разом з тим, судом встановлено, що договір купівлі-продажу не був укладений, тому не може бути визнаний недійсним, оскільки такі вимоги можуть бути пред'явлені виключно щодо укладеного правочину.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні основного позову з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції виходив з того, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. ОСОБА_7 в запереченні на позов заявив про застосування строку позовної давності вказуючи на пропуск річного строку звернення до суду. Разом з тим, позивач заявляла вимоги про витребування грошей з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди, позовна давність за якими визначена ст. 257 ЦК України і встановлюється у три роки. Таким чином, ОСОБА_7 відповідно до ч.3 ст. 268 ЦК України не подавав заяву про застосування строку позовної давності до вимог які були заявлені ОСОБА_5

Оскільки ОСОБА_7 набув грошові кошти у розмірі 204 000 грн. без достатньої правової підстави, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 вказаної суми та 3% річних за користування коштами у розмірі 43 690 грн.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні основного позову з підстав пропуску строку звернення до суду та правильно виходив з того, що вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 на її користь 204 000 грн. у якості безпідставно набутого майна та 43690 грн. - 3% річних підлягають задоволенню в силу їх обґрунтованості. Вказані висновки належним чином мотивовані, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та підтверджуються зібраними у справі доказами, яким суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу громадської правозахисної організації "Надія" в інтересах ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.