Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Мазур Л.М., Матвєєвої О.А.,

Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скоєння злочину,

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2013 року,

У липні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідача на користь держави збитки в сумі 5 563 823 грн 45 коп., заподіяні внаслідок скоєння злочину.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 придбала ПП "Фірма "Промбуд" без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг.

ДПІ у м. Херсоні зазначила, що реквізити, банківський рахунок та печатка ПП "Фірма "Промбуд" використовувались невстановленими слідством особами для документального оформлення непроведених у дійсності операцій на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг для відображення відомостей, зазначених в таких документах, в бухгалтерському та податковому обліках з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, внаслідок чого відповідачка своїми умисними діями впродовж березня 2009 року - січня 2010 року включно спричинила державі матеріальну шкоду у розмірі 5 563 823 грн 45 коп., що у 18 392 рази перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 20 березня 2012 року кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205 КК України закрито у зв'язку із актом амністії, тобто із нереабілітуючих підстав, а тому позивач вважав, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та просив задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні відхилено, ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 липня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу для відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, вважав, що правовідносини, які склалися між сторонами, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте повністю погодитися з такими висновкам не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

З огляду на вищевикладене справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, який відповідно до законодавства зобов'язаний виконувати його вимоги та приписи, а також спір у відносинах публічної служби.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Статтею 119 ЦПК України визначено форма і зміст позовної заяви.

Позовна заява ДПІ у м. Херсоні зазначеним вимогам не відповідає.

Так із позовної заяви вбачається, що постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 20 березня 2012 року кримінальне провадження по обвинуваченню відповідачки у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України закрито на підставі п. "В" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року.

Крім того у позовній заяві зазначено, що внаслідок злочинних дій відповідачки до державного бюджету не надійшло податків та інших обов'язкових платежів на загальну суму 5 563 823 грн 45 коп., які і просять стягнути, а тому подану заяву вважають адміністративним позовом.

При цьому у заяві міститься також і посилання позивача на те, що зазначена сума є шкодою, завданою злочином.

Таким чином із поданої позовної заяви незрозумілі обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення 5 563 823 грн 45 коп. та підстави звернення ДПІ у м. Херсоні до суду з цими вимогами, а саме чи вимоги про стягнення державних податків та зборів, чи шкоди, завданої злочином і не пов'язаною із сплатою податків та зборів.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогах ст. 119 ЦПК України і в ній не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і не зазначено підстав звернення до суду, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З цих підстав ухвали судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із направлення порушеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції за п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2013 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.