Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Карпенко С.О., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року,

У квітні 2010 року ТОВ "Український промисловий банк" звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 вересня 2008 року між цим товариством і відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав у кредит 106 200 грн для придбання автомобіля, за умови сплати 16 % річних, з кінцевим терміном повернення до 10 вересня 2015 року. На забезпечення виконання взятих за кредитним договором зобов'язань між тими ж сторонами укладено договір застави, згідно з яким відповідач передав позивачу в заставу автомобіль марки "MITSUBISHI Lancer, 2.0.І", 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Проте взятих за кредитним договором зобов'язань відповідач не виконав належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 114 137 грн 77 коп., з яких: 85 971 грн 36 коп. - заборгованість за кредитом; 1 416 грн 98 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 169 грн 92 коп. - заборгованість за нарахованою комісією; 18 302 грн 55 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 3 710 грн 50 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 1 283 грн 57 коп. - прострочена заборгованість за комісією; 3 282 грн 89 коп. - пеня.

Під час розгляду справи судом замінено позивача з ТОВ "Український промисловий банк" на ПАТ "Дельта Банк", у зв'язку з тим, що 30 серпня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, у тому числі й за указаним кредитним договором.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року, указаний позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи

відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або

недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з наявності підстав, передбачених ст. ст. 512, 514, 526, 1050, 1054 ЦК України, для стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором, яка як встановив суд на підставі наявних у справі доказів, утворилася у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань. Доказів на підтвердження заперечень проти позову відповідач не надав.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, відхилити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.