Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П., Карпенко С.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: товариства з обмеженою відповідальністю "Біт Софт-Сервіс", про звернення стягнення на заставлене майно, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Біт Софт-Сервіс" (далі - ТОВ "Біт Софт-Сервіс"), публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" (далі - ПАТ "Полтава-Банк"), ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу, застави та кредитного договору недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою в інтересах ОСОБА_1, на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року,

У червні 2012 року ПАТ "Полтава-Банк" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно з кредитним договором № 3326 від 28 квітня 2009 року із додатковими угодами до нього Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" надав ТОВ "Біт Софт-сервіс" кредит на суму 2 000 000 грн під 18 % річних строком погашення до 28 квітня 2012 року. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами був укладений договір застави №3326/1 від 29 квітня 2009 року, за яким ОСОБА_2 як заставодавець передала в заставу АБ "Полтава-банк" автомобіль типу легковий універсал марки HYUNDAY VERACRUS ЗНГ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. ПАТ "Полтава-банк" дізналося про те, що вказаний автомобіль був незаконно відчужений ОСОБА_2 без згоди банку іншій особі - ОСОБА_1, чим порушено п.2.2.3 договору застави № 33326/1 від 29 квітня 2009 року.

Станом на листопад 2010 року ТОВ "Біт Софт-сервіс" зобов'язання за кредитом № 3326 від 28 квітня 2009 року не виконало та має заборгованість в сумі 2 378 741,66 грн, вимогу-повідомлення банку про повернення кредиту залишило без відповіді, як і ОСОБА_2 повідомлення про звернення стягнення на заставне майно.

Станом на 31 травня 2012 року заборгованість за кредитним договором № 3326 від 28 квітня 2009 року становить 1 145 043,05 грн.

З урахувань змін до позову банк просив звернути стягнення на майно ОСОБА_1 - автомобіль типу легковий універсал, марки HYUNDAY, VERACRUS ЗНГ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом безпосереднього продажу в межах процедури виконавчого провадження та за рахунок продажу вищевказаного автомобіля частково погасити заборгованість перед ПАТ "Полтава-банк" за кредитним договором № 3326 від 28 квітня 2009 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь банку 37 500 грн штрафу та 2 875 грн судового збору.

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що 23 жовтня 2012 року (в наступних позовних заявах зазначено інші дати: 15 червня 2009 року, 15 червня 2010 року) вона та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу автомобіля HYUNDAY VERACRUS ЗНГ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вважає, що вказаний договір є недійсним, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 не мала права продавати наданий у заставу автомобіль без згоди заставодержателя ПАТ "Полтава-банк", проте цю обставину не повідомила покупцю, чим ввела її в оману. Також ОСОБА_2 не повідомила її про те, що перебуває в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та незаконно, в порушення вимог ст. 358 ЦК України розпорядилася спірним автомобілем без згоди співвласника. Крім того, зазначала, що ПАТ "Полтава-банк" та ТОВ "Біт Софт-сервіс" під час укладання та виконання кредитного договору від 28 квітня 2009 року діяли недобросовісно, без достатньої виваженості при прийнятті господарських рішень, що мало наслідком невиконання боржником умов кредитного договору, виникнення заборгованості перед ПАТ "Полтава-банк". Банк не перевірив фінансовий стан ТОВ "Біт Софт-Сервіс", прийняв рішення про видачу кредиту навіть без стовідсоткового майнового забезпечення виконання кредиту. ОСОБА_2 як учасник ТОВ "Біт Софт-Сервіс" та ОСОБА_3, як директор ТОВ "Біт Софт-Сервіс" ввели в оману ПАТ "Полтава-банк" стосовно перебування в фактичних шлюбних стосунках, безпідставності розрахунків прибутковості бізнес-плану ТОВ "Біт Софт-Сервіс", під який було отримано кредит.

Внаслідок недбалості сторін за вказаним кредитним договором виникли підстави для звернення стягнення на автомобіль HYUNDAY, чим їй спричинено матеріальну шкоду в розмірі ринкової вартості автомобіля (250 000 грн) та моральної шкоди в сумі 50 000 грн, завданої їй раптовим погіршенням стану здоров'я внаслідок позову ПАТ "Полтава-банк" про звернення стягнення на належний їй автомобіль.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року, позовні вимоги ПАТ "Полтава-Банк" задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3326 від 28 квітня 2009 року, укладеним між ПАТ "Полтава-Банк" та ТОВ "Біт Софт-Сервіс", в розмірі 1 138 341,09 грн, звернуто стягнення на майно ОСОБА_1 - автомобіль типу легковий універсал, марки HYUNDAІ VERACRUS ЗНГ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом безпосереднього продажу в межах процедури виконавчого провадження та за рахунок продажу вищевказаного автомобіля частково погасити заборгованість перед ПАТ "Полтава-Банк" за кредитним договором № 3326 від 28 квітня 2009 року в сумі 250 000 грн, початкова ціна для реалізації 250 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 користь ПАТ "Полтава-Банк" 37 500 грн штрафу за договором застави за № 3326/1 від 29 квітня 2009 року.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля HYUNDAІ VERACRUS ЗНГ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений 15 жовтня 2010 року на товарній біржі Стандарт СВ м. Краматорська Донецької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Полтава-Банк", суд першої інстанції, з висновками якого й погодився апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку та обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ПАТ "Полтава-Банк". Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо визнання недійсним біржового договору та відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України правомірно поклали на ОСОБА_2 обов'язок по поверненню ОСОБА_1 грошових коштів, отриманих за оспорюваним договором.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.