Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: відділ реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року,

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з грудня 2007 року вересень 2008 року він проживав однією сім'єю з ОСОБА_2 не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі. У листопаді 2012 року йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у відповідачки народилася донька, і батьком дитини є він. ОСОБА_2 відмовилася написати заяву з приводу визначення походження дитини від нього, а тому походження дитини від батька, може бути визначено лише за рішенням суду.

У зв'язку з наведеним просив суд визнати його батьком ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, батьком ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Зобов'язано Теслугівську сільську раду Радивилівського району Рівненської області внести зміни до актового запису № 5 від 07 травня 2009 року про народження ОСОБА_3 яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, зазначивши у графі "батько - ОСОБА_1

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що застосування до спірних правовідносин ст. 257 Цивільного кодексу України щодо трирічного строку позовної давності до вимог про визнання батьківства є помилковим і таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.