Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Гримич М.К., Остапчука Д.О., Умнової О.В., Фаловської І.М. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, приватного підприємства "Нива В.Ш.", товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега", ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про визнання недійсним аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2013 року,

У серпні 2012 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, приватного підприємства "Нива В.Ш.", товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега", ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про визнання недійсним аукціону з реалізації арештованого рухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві у порушення умов Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , не проведено рецензування звіту про оцінку майна в порядку ст. 58 зазначеного Закону за наявності заяви стягувача про проведення рецензування звіту, що є порушенням прав стягувача, визначених вищезазначеним Законом, у зв'язку з чим, аукціон, на реалізацію до якого був переданий предмет застави, також є недійсним.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що такі дії ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві призвели до неправильного встановлення мінімальної початкової ціни майна, що виставлялось на торги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону, вказані порушення призвели до суттєвого зменшення початкової ціни майна, за рахунок якого має право на задоволення кредиторських вимог стягувач.

На підставі наведеного, просив суд визнати недійсними незалежну оцінку ТОВ "ОК "Вега" станом на 27 лютого 2012 року щодо транспортного засобу - автомобіля "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску, власником якого є ОСОБА_5, аукціон з реалізації зазначеного транспортного засобу, проведений 14 червня 2012 року філією 10 ПП "Нива - В.Ш.", та протокол проведення аукціону № 1012382/6; скасувати акт ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про проведення аукціону арештованого рухомого майна; визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску, оформленого за результатами аукціону; зобов'язати ОСОБА_4 передати автомобіль "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску, на зберігання АТ "Фінанси та Кредит" з метою його подальшої реалізації через органи державної виконавчої служби.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог. Крім того, зазначив, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються в даному випадку правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання останнього недійсним.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Судами встановлено, що 22 жовтня 2010 року старшим державним виконавцем ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Удод Т.В. відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року, яким на користь ПАТ "Фінанси та Кредит" із ОСОБА_5 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року у розмірі 501 897 грн 33 коп. (а.с. 9-18).

В ході виконавчого провадження актом від 16 листопада 2011 року було описано й накладено арешт на автомобіль "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску, який був переданий у заставу ОСОБА_5 згідно договору застави від 11 жовтня 2006 року (а.с. 14, 19-22).

13 грудня 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було призначено експертом ТОВ "ОК "Вега", суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року, яким із ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором, укладеним між останніми 11 жовтня 2006 року (а.с. 23).

Згідно висновку про незалежну оцінку транспортного засобу, проведеної оцінювачем ТОВ "ОК "Вега" ОСОБА_7, станом на 27 лютого 2012 року ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобіля "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску, становить 81 400 грн (а.с. 25).

07 червня 2012 року позивачем на адресу начальника ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві направлена заява про незгоду з проведеною оцінкою з посиланням на результати внутрішньої оцінки, проведеної банком (а.с. 35).

Відповідно до укладеного з ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві договору № 1012382 від 21 травня 2012 року про надання послуг по реалізації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна ПП "Нива - В.Ш." 14 червня 2012 року проведено аукціон з реалізації автомобіля "Mercedes-Benz С180", 2006 року випуску (а.с. 37).

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець має в першу чергу з метою задоволення вимог стягувача заставодержателя за зазначеним кредитним договором описати та накласти арешт на транспортний засіб, який є предметом застави.

Згідно ч. 2 п. 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року за № 74/5 (z0865-99) , реалізація арештованого рухомого майна регулюється Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5 (z0480-99) .

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно з законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до п. 1.2 Порядку реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

Пунктом 2.3. Порядку визначено, що Аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Частиною 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій залишили вищевказані норми Закону поза увагою.

Таким чином, судами обох інстанцій при розгляді позовних вимог не повно з'ясовані обставини справи і не надано їм належної оцінки, за таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з підстав, передбачених 338 ЦПК України (1618-15) , з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.