Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Гримич М.К., Остапчука Д.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Автодоксіті" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - Страхова компанія) про стягнення страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивував тим, що внаслідок затоплення вулиці, яке мало місце внаслідок зливи 02 липня 2012 року у м. Києві, було пошкоджено водою застрахований у ПАТ "СК "Іллічівське" автомобіль CHEVROLET LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1. Зазначав, що на буксування автомобіля з місця страхового випадку, чистку салону після залиття та отримання довідки Українського гідрометеорологічного центру ним понесені витрати в розмірі 1 343 грн, проте Страховою компанією виплачено лише 158 грн 88 коп. Відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля був проведений на СТО Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодоксіті" (далі - СТО ТОВ "Автодоксіті"), за який Страхова компанія здійснила виплату, відповідно до акту виконаних робіт. Зазначив, що відновлювальний ремонт був виконаний недостатньо якісно, внаслідок чого, після початку експлуатації застрахованого транспортного засобу виникли суттєві порушення у роботі автоматичної коробки перемикання передач. У зв'язку з відмовою СТО ТОВ "Автодоксіті" усунути недоліки у ремонті АКПП, ремонт проведено за власні кошти, на що витрачено 16 745 грн. Тому, посилаючись на ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", ОСОБА_3 просив стягнути з ПАТ "СК "Іллічівське" на його користь витрати, пов'язані з додатковою діагностикою та ремонтом АКПП застрахованого транспортного засобу, внаслідок її несправностей, що виникли від неякісного відновлювального ремонту на СТО ТОВ "Автодоксіті", у розмірі 16 745 грн. Також, просив суд стягнути з відповідача недоплачене страхове відшкодування в розмірі 1 184 грн 12 коп., що складаються з витрат, пов'язаних з буксуванням застрахованого транспортного засобу з місця страхового випадку та мийку салону автомобіля після залиття.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" на користь ОСОБА_3 17 929 грн 12 коп. страхового відшкодування.

Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року частково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове рішення, яким зменшено розмір стягнення до 1 184 грн 12 коп.

В частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, пов'язаного з додатковою діагностикою та ремонтом автоматичної коробки перемикання передач застрахованого транспортного засобу в розмірі 16 745 грн - відмовлено.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Автодоксіті" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав своїх обов'язків страховика щодо страхової виплати, які передбачені ст. 20 Закону України "Про страхування". Збитки позивача, яких він зазнав від страхового випадку, не були відшкодовані відповідачем.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення страхового відшкодування, пов'язаного з додатковою діагностикою та ремонтом автоматичної коробки перемикання передач застрахованого транспортного засобу, допустився помилки при визначенні юридичної природи правовідносин, що випливають із встановлених обставин, які склались між позивачем та СТО ТОВ "Автодоксіті", а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Проте, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна.

Судами встановлено, що 20 січня 2010 року між ПАТ "СТ "Іллічівське", як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-004095. Відповідно до умов Договору був застрахований майновий інтерес позивача, пов'язаний з відшкодуванням збитків від шкоди, завданої його автомобілю CHEVROLET LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1.

02 липня 2010 року в районі Лук'янівської площі у м. Києві внаслідок події, яку сторони визнали страховим випадком "Стихійне лихо (явище)", а саме залиття автомобіля внаслідок зливи, було пошкоджено застрахований у ПАТ "СК "Іллічівське" автомобіль CHEVROLET LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, ст. 13 ЦПК України однією із основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Звертаючись із касаційною скаргою представник ТОВ "Автодоксіті", зазначив, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що збитки позивача на проведення додаткового відновлювального ремонту автоматичної коробки перемикання пов'язані з неякісним виконанням СТО ТОВ "Автодоксіті" її відновлювального ремонту, проте ТОВ "Автодоксіті" до участі у справі залучено не було.

Про існування оскаржуваних рішень ТОВ "Автодоксіті" дізналось у вересні 2013 року, після отримання копії позовної заяви ОСОБА_3 до СТО ТОВ "Автодоксіті" про відшкодування матеріальних збитків.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій залишили вищевказані обставини поза увагою, не з'ясували та належним чином не перевірили, чи порушені законні права й інтереси ТОВ "Автодоксіті" оскаржуваними рішеннями судів та не вирішили питання про участь у справі вказаної юридичної особи.

Таким чином, судами обох інстанцій при розгляді позовних вимог не повно з'ясовані обставини справи і не надано їм належної оцінки, а з'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, за таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з підстав, передбачених 338 ЦПК України (1618-15) , з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автодоксіті" задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.