Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Кафідової О.В.,

Касьяна О.П., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою Виконавчого комітету Бердянської міської ради на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Соломенної Катерини Володимирівни про арешт коштів боржника, за касаційною скаргою Виконавчого комітету Бердянської міської ради на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року,

Виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Соломенної К.В. № 2311/6 від 25 січня 2013 року про арешт коштів боржника, яка була винесена нею в порядку виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі за позовом ОСОБА_4 до виконкому Бердянської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди, за яким з виконкому Бердянської міської ради на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 559 932 грн. та судові витрати 1 820 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року, в задоволенні скарги виконавчого комітету Бердянської міської ради відмовлено.

У касаційній скарзі Виконавчий комітет Бердянської міської ради просить скасувати судові ухвали, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх скаргу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги виконавчого комітету, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що підстави для скасування постанови про накладення арешту коштів боржника відсутні.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Установлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 листопада 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2013 року, стягнуто з виконкому Бердянської міської ради на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 559 932 грн. та 1 820 грн. судових витрат.

27 листопада 2012 року ОСОБА_4 було видано виконавчий лист.

04 грудня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Соломенною К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за цим листом.

25 січня 2013 року державним виконавцем винесена постанова № 2311/6 про арешт коштів боржника, за якою накладено арешт на рахунки боржника, відкриті у Бердянському управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області - МФО 813015, на р/р 35410013001609 за КЕКВ 1134, який належить виконкому Бердянської міської ради, у межах залишку суми коштів за виконавчим документом у розмірі 521 597 грн. 92 коп. Зазначений розрахунковий рахунок був наданий боржником до виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, здійснюється відповідно до "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) .

Однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин та дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні скарги виконавчого комітету.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи й залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій без змін залишатися не можуть й підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.