Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гончара В.П.,
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
Карпенко С.О., Олійник А.С.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2013 року заяву ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції залишено без розгляду та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що ЦПК України (1618-15) не передбачена можливість повторного звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою, яка вже була судом апеляційної інстанції визнана неподаною та повернута.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
У ч. 1 ст. 294 ЦПК України зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Згідно із ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Однією із засад судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплені гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Не погодившись із рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року, ОСОБА_3 оскаржив його до апеляційного суду Луганської області.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто на підставі ст. ст. 121, 297 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Визнавши 10 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 неподаною та повернувши їй, апеляційний суд вірно застосував положення ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
Проте частиною 5 ст. 121 ЦПК України передбачено, що повернення у такому разі (в контексті ст. 297 ЦПК України) апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
На виконання положень зазначеної норми цивільного процесуального права ОСОБА_3 повторно подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року на загальних підставах, незалежно від того, що він мав й право на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2013 року заяву ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції залишено без розгляду та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.
Таким чином, перш ніж відмовляти у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд повинен був залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення або для надання доказів поважності пропуску такого строку.
Проте, апеляційний суд всупереч зазначеним вимогам процесуального закону не залишив апеляційну скаргу без руху, а відразу відмовив у відкритті апеляційного провадження, що призвело до порушення вимог закону.
Вищевказане свідчить про те, що висновок судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 3 ст. 297 ЦПК України є передчасним.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала судді апеляційного суду - скасуванню з передачею питання про відкриття апеляційного провадження на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2013 року скасувати, питання про відкриття апеляційного провадження передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.П. Гончар
В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
С.О. Карпенко
А.С. Олійник