Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Маляренка А.В., Нагорняка В.А., Писаної Т.О., Юровської Г.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, Рай-Олександрівської сільської ради Слов'янського району Донецької області, треті особи - відділ Держземагенство у Слов'янському районі, фермерське господарство "ДОНБАСС-2", Друга Харківська державна нотаріальна контора про визнання права постійного користування земельною ділянкою та права власності на фермерське господарство в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_7, який був засновником і головою фермерського господарства "ДОНБАСС-2". На підставі рішення Рай-Олександрівської сільської Ради Слов'янського району Донецької області від 15 грудня 1992 року йому була надана у постійне безстрокове користування земельна ділянка площею 50 га, про що видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 65. У зв'язку зі смертю її батька відкрилася спадщина на фермерське господарство "ДОНБАСС-2" та спадщина на право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства. Розпорядженням голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області від 10 серпня 2012 року № 459 було припинено право її батька постійного користування земельними ділянками, що позбавляє її можливості звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини. У зв'язку з цим просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_7, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею 50 га, яка розташована на території Рай-Олександрівської сільської Ради Слов'янського району Донецької області, а також право власності на фермерське господарство "ДОНБАСС-2".

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано заОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею 50 га, яка розташована на території Рай-Олександрівської сільської Ради Слов'янського району Донецької області та яка належала ОСОБА_7 на праві постійного користування згідно Державного акту, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 65.

Визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, право власності на фермерське господарство "ДОНБАСС", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2013 року рішення суду першої інстанцій скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення на таких підставах.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду відповідає в повній мірі, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка після смерті батька набула право постійного користування земельною ділянкою наданою йому для ведення фермерського господарства, а відтак в порядку спадкування за нею визнається і право власності на це фермерське господарство.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_7 своє право постійного користування земельною ділянкою належним чином не переоформив, а тому воно припинилося разом із його смертю і спадкуванню не підлягає. Крім того, позивачка не надала доказів відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

Такі висновки апеляційного суду колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 29 березня 1993 року створили фермерське господарство "Донбас-2".

Рішенням Рай-Олександрівської сільської Ради Словянського району Донецької області від 15 грудня 1992 року ОСОБА_7 у постійне користування надано земельну ділянку площею 50 га для ведення фермерського господарства, про що видано Державний акт, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 65.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки - ОСОБА_7 помер.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Апеляційний суд, в дотримання вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та встановив, що ОСОБА_6 звернулась у встановленому законом порядку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та те що вона є єдиною спадкоємицею, у зв'язку з тим, що всі інші спадкоємці відмовилися від спадщини на її користь. Разом з тим, апеляційним судом вірно встановлено, що позивач не надала до суду доказів відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, а відтак обґрунтовано зазначено, що правові підстави для задоволення позовних вимог, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

З урахуванням викладених обставин оскаржуване судове рішення ухвалене за повного та всебічного дослідження всіх обставин по справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для визнання його незаконним та необґрунтованим відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.