6-46062ск13 Про визнання договору іпотеки недійсним - 18.12.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області - Сивокозов Олександр Миколайович про виселення із житлового приміщення і зняття з реєстраційного обліку; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк", ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов Олександр Миколайович, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року; за касаційною скаргою ОСОБА_5, поданою представником - ОСОБА_8, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року,

19 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" (далі - ПАТ "Альфа - Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби (далі - ДВС) ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов Олександр Миколайович, про виселення та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову ПАТ "Альфа - Банк" зазначило, що 17 вересня 2008 року між ЗАТ "Альфа - Банк", назва якого була змінена на ПАТ "Альфа - Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 333 049, 00 доларів США зі сплатою 19,64 % строком на 60 місяців. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ "Альфа - Банк" та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки SMERS01367/, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 140,1 кв м.

Дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_4 був наданий дозвіл на укладення зазначених кредитного та іпотечного договорів. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 01 квітня 2013 року склала 612 578, 00 доларів США. Добровільно ОСОБА_3 борг не сплачує.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 02 вересня 2010 року стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором.

На підставі зазначеного рішення Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист № 6-5053/11 від 21 грудня 2011 року щодо виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 02 вересня 2010 року. На виконання виконавчого листа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозом О.М. було описано й накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки. Відповідно до ст.ст. 52, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право стягнути заборгованість за рахунок заставленого, а також іншого майна боржника.

Добровільно відповідачі відмовляються виселитися із займаної ними квартири, їх неодноразово повідомляли про звільнення квартири.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 подала зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов Олександр Миколайович, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що договір іпотеки був укладений без згоди органу опіки та піклування.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Альфа - Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов О.М., про виселення із жилого приміщення та зняття з реєстраційного обліку, задоволено.

Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1

Знято з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зазначеним рішенням суду відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов Олександр Миколайович, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року рішення в частині виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Альфа-Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду від 10 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права.

У касаційній скарзі представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг відповідно до матеріалів справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги Банку суд першої інстанції виходив з того, що у порядку виконавчого провадження триває процедура реалізації предмета іпотеки - квартира АДРЕСА_1

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення оспорюваного договору іпотеки, сторонами було дотримано всіх істотних умов укладання такого правочину. На час укладення договору іпотеки дитина не була зареєстрована, її зареєстрували майже через рік після укладення правочину.

З висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову Банка погодитися не можна, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Встановлено, і не оспорюється сторонами, що 17 вересня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк", назва якого була змінена на ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 333 049, 00 доларів США зі сплатою 19,64 % строком на 60 місяців. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки SMERS01367/, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 140,1 кв м.

Відповідно до ст. ст. 52, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право стягнути заборгованість за рахунок заставленого, а також іншого майна боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за рішенням третейського суду на підставі виконавчого листа.

Звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (стаття 40 Закону України "Про іпотеку").

Відповідачі неодноразово повідомлялися Банком про добровільне виселення з іпотечної квартири, про що свідчать листи Банку та розписки про отримання цих листів (а.с. 24-32).

Згідно зі ст. 6 Договору іпотеки позивачу передано право власності на заставлене майно у рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно п.п. 6.2 ст. 6 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється Іпотекодержателем (Банком) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог Іпотекодержателем (позасудове врегулювання), що міститься в п. 6.3 цього Договору.

Підпунктом 6.3 статті 6 Договору іпотеки визначена передача права власності Іпотекодержателю на предмет іпотеки в рахунок погашення основного зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.п. 6.3.2 Договору іпотеки Іпотекодавець надав право Іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 140,1 кв м., оформити, отримати документи та довідки, необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу.

Право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки з числа передбачених цим Договором та законодавством України належить Іпотекодержателю ( п.п. 6.4 Договору іпотеки).

Отже, Іпотекодержатель вибрав спосіб погашення основного зобов'язання відповідно Договору іпотеки та чинного законодавства України.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.77) станом на 28 лютого 2013 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований лише власник квартир ОСОБА_3.

У подальшому, після звернення виконачою службою стягнення на предмет іпотеки, відкриття виконавчого провадження та проведення прилюдних торгів, майно залишилось нереалізованим. Непродане майно боржника Актом передано у власність Банку, та видано свідоцтво про його придбання.

Проте апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України викладеного належним чином не врахував, невірно визначився з характером спірних правовідносин, які виникли між сторонами, не врахував всі обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення первісного позову про виселення відповідачів.

Судом першої інстанції в цій частині дана правильна оцінка обставинам по справі, враховано умови Договору іпотеки, які відповідачами не були виконані, та ними не заперечувалися.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог Банка про зняття з реєстраційного обліку відповідачів, колегія суддів в цій частині погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом зняття з реєстрації суд першої інстанції не зазначив на який орган покласти виконання зняття з реєстраційного обліку. Крім того, відповідно до вимог статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (в даному випадку рішення про виселення). Дана правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року. Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд касаційної інстанції повністю в цій частині погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з вищезазначених підстав.

З урахування викладеного, керуючись ст. ст. 336, 337, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_8 відхилити.

Касаційну Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області - Сивокозов Олександр Миколайович про виселення із житлового приміщення відповідачів скасувати. В цій частині залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області - Сивокозов Олександр Миколайович про зняття відповідачів з реєстраційного обліку - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк", ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Сивокозов Олександр Миколайович, про визнання договору іпотеки недійсним, залишити без змін.