6-40332св13 Про відшкодування шкоди, завданої злочином - 11.12.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про відшкодування шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2013 року, ухвалу та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року,

У межах кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів з використанням службового становища, публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") заявило цивільний позов про стягнення солідарно з вказаних осіб 756 375 грн. 56 коп.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2011 року, вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2001 року щодо вказаних осіб в частині задоволення цивільного позову ПАТ "Державний ощадний банк України" скасовано й справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

ПАТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на те, що протиправними, злочинними діями відповідачів банку було заподіяно значної матеріальної шкоди й уточнивши позовні вимоги, просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (далі - СТОВ "Темп") 466 082 грн. 10 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" матеріальну шкоду в розмірі 366 000 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 100 082 грн. 10 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року, зазначене рішення районного суду скасовано й позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 101 303 грн. у солідарному порядку.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року, провадження у справі в частині вимог до СТОВ "Темп" закрито.

У касаційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України" просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що злочинними діями відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відносно яких винесено обвинувальний вирок та постанову про застосуванню амністії, позивачу спричинено матеріальну шкоду в розмірі 466 082 грн. 10 коп., яка підлягає стягненню з останніх в солідарному порядку з урахуванням ступеня відповідальності кожного із них.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи суму матеріального відшкодування, апеляційний суд виходив з того, що неотриманні відсотки за кредитами та пеня не є прямою дійсною шкодою, а відтак такі витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Закриваючи провадження в частині вимог до СТОВ "Темп", суд апеляційної інстанції зазначив про те, що такі вимоги відповідно до ст. ст. 1, 15 ЦПК України не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Судом установлено, що у період 2006-2007 років ОСОБА_1 працювала керуючою філії Ічнянського відділення №3260 ПАТ "Державний ощадний банк України".

ОСОБА_2 працював директором СТОВ "Темп", а ОСОБА_3 - головним бухгалтером.

31 березня 2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір строком до 30 березня 2009 року на суму 60 000 грн. зі сплатою 20% річних.

27 червня 2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір строком до 26 червня 2009 року на суму 75 000 грн. зі сплатою 20% річних.

30 листопада 2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір строком до 29 листопада 2009 року на суму 65 000 грн. зі сплатою 20% річних.

30 листопада 2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір строком до 29 листопада 2009 року на суму 70 000 грн. зі сплатою 20% річних.

30 листопада 2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір строком до 29 листопада 2009 року на суму 70 000 грн. зі сплатою 20% річних.

У забезпечення виконання вказаних кредитним договорів між ПАТ "Державний ощадний банк України" та СТОВ "Темп" 05 квітня 2006 року, 03 липня 2006 року та 30 листопада 2006 року були укладені договори застави майна, що належить товариству.

30 листопада 2006 року за заявами працівників товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 кредитні кошти, що були їм надані в кредит були перераховані банком до СТОВ "Темп".

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалами апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2011 року та від 19 лютого 2013 року, встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 кредитних договорів і заяв про отримання кредиту не підписували. Директор СТОВ "Темп" ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 з метою отримання кредитів, за сприянням керуючої відділенням ПАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_1, виготовляли довідки про доходи позичальників з недостовірними даними про заробітну плату.

Також вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 підробив підписи ОСОБА_8 у кредитній заявці, у заяві на видачу кредиту, кредитному договорі, у банківських платіжних документах та прибуткових касових ордерах, а в кредитному договорі і заявах на ім'я ОСОБА_4 підписувалася ОСОБА_3

Цим же вироком визнано винною в умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби при оформленні кредитних договорів на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави та юридичної особи на суму 340 000 грн. (ч. 2 ст. 364 КК України), в умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень при оформленні кредитних договорів на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законам інтересам держави та юридичної особи на суму 300 000 грн. (ч. 3 ст. 365 КК України).

ОСОБА_2 визнаний винним в умисному, заздалегідь обіцяному, з корисливих мотивів та особистої заінтересованості сприянні службовій особі вчиненню злочинів, вчинених з використанням нею службового становища усупереч інтересам служби при оформленні кредитних договорів, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави та інтересам юридичної особи, вчинених у співучасті (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України), в умисному, заздалегідь обіцяному сприянні службовій особі вчиненню дій, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень при оформленні кредитних договорів, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави та інтересам юридичної особи і є тяжкими наслідками, вчинене у співучасті (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365 КК України), в умисному складанні, видачі, службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки, що виразилися в підробленні довідок про доходи, внесенні до них завідомо неправдивих відомостей та видачі завідомо неправдивих документів по кредитному договору, що спричинило шкоду охоронюваним законом інтересам держави та інтересам юридичної особи і є тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 366 КК України).

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2011 року, ОСОБА_3 була звільнена по амністії від покарання за службове підроблення, що виразилося у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленню документів, а також складанні завідомо неправдивих документів (ч. 2 ст. 366 КК України).

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2011 року також встановлено, що на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було видано кредитів на загальну суму в 340 000 грн.

04 грудня 2008 року приватним нотаріусом Ічнянського нотаріального округу було вчинено виконавчі написи на договорах застави майна СТОВ "Темп" на загальну суму 274 048 грн. 72 коп., які знаходяться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції з 26 травня 2011 року.

За час дії договорів СТОВ "Темп" також сплатило за кредитними договорами 31 676 грн. 04 коп.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особини, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Разом з тим, згідно п. 3 ст. 134 КЗпП України регулює матеріальну відповідальність працівника за шкоду, завдану з його вини діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Однак зазначені положення законодавчих актів судами попередніх інстанції у порушення вимог ст. ст. 10, 212, 316 ЦПК України враховані не були, доводи та заперечення сторін належним чином не перевірені.

На порушення ст. ст. 10, 213, 214 ЦПК України як суд першої так і апеляційної інстанцій не сприяли всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин й правовою нормою, що підлягає застосуванню до них; не з'ясували межі й порядок відповідальності відповідачів, з урахуванням ступеня вини кожного з них; не дали належної оцінки встановленим вироком суду фактам щодо вини відповідачів у вчиненні злочинів, розміру заподіяної банку шкоди та причинному зв'язку між діями відповідачів та заподіяними збитками,й відповідно взагалі не визначилися з дійсним розміром завданих позивачу збитків й порядком їх відшкодування.

Зазначаючи про часткове погашення кредитів СТОВ "Темп", суди не зазначили на підставі чого й яким чином здійснювалися такі виплати товариством.

Також судами не з'ясовано чи було реалізовано заставне майно товариства на підставі виконавчих написів, чи були кошти й в якому саме розмірі, від реалізації цього майна перераховані позивачу в рахунок відшкодування завданих відповідачами матеріальних збитків.

Крім того, є не обґрунтованим та не вмотивованим висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про відшкодування шкоди до СТОВ "Темп", якого суд дійшов без врахування того, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у трудових відносин із вказаним товариством.

За таких обставин суди не виконали своїх обов'язків, визначених законом, повно, всебічно й об'єктивно не з'ясували усіх обставин справи та не надали їм належної оцінки та ухвалили рішення, які не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.