Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., -розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до ОСОБА_6 про стягнення завданої шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2013 року,

У грудні 2012 року ВАТ "Полтаваобленерго", правонаступником якого є ПАТ "Полтаваобленерго", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення завданої шкоди на суму 9498 грн. 06 коп. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09 жовтня 2012 року при перевірці споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, контролерами Полтавської філії ВАТ "Полтаваобленерго" електромереж району був виявлений факт порушення "Правил користування електричною енергією для населення" (1357-99-п) побутовим споживачем ОСОБА_6, завдано матеріальну шкоду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2013 року, в задоволенні позову ПАТ "Полтаваобленерго" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Полтаваобленерго" просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач належним чином не був повідомлений, як споживач електричної енергії, про час та місце розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) та засідання комісії при його розгляді, та всупереч вимог вказаних Правил комісією було розглянуто акт та прийнято рішення про нарахування розміру збитків без його участі. Згаданий акт був складений на ОСОБА_8, яка не була власником нерухомого майна та споживачем наданих послуг.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2012 року працівниками Полтавської філії ПАТ "Полтаваобленерго" в присутності відповідача ОСОБА_6 було проведено перевірку споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, якою було виявлено порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення та за результатами якої було складено акт за № 00002435, з яким останній був ознайомлений, про свідчить його підпис у згаданому акті (а.с. 3).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду Актів про порушення правил користування електричною енергією для населення Полтавської філії міських електричних мереж за № 176 від 31 жовтня 2012 року прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії згідно з п. 3.47 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за № 562 від 04 травня 2006 року (z0782-06) , зі змінами від 14 жовтня 2010 року (z1417-10) , за період з 09 жовтня 2009 року до 09 жовтня 2012 року в розмірі 9498 грн. 06 коп. (а.с. 8).

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.

Відповідно до п. 11 Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Згідно з п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.

Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією та пошкодження приладу обліку.

Розмір відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) .

Згідно із пп. 2,4,5 Методики вона застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених п. 48 Правил у частині: безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника; пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку. Розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення, який укладається відповідно до п. 53 Правил. Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Пунктом 53 Правил визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Як вбачається з Акта про порушення № 00002435, складеного 09 жовтня 2012 року про день засідання комісії з розгляду вказаного акта, відповідач був попереджений, що підтверджується змістом Акта.

Акт є належним та допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, з яким відповідач погодився, не заперечував проти висновків вказаних в Акті, не оскаржив його у встановленому порядку.

Суди першої та апеляційної інстанції, в порушення ст.ст. 212- 215, 303, 315 ЦПК України належним чином не визначились з характером спірних правовідносин, не надали належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, зауважуючи, що акт про порушення Правил, складений на ОСОБА_8, яка не є споживачем електричної енергії, не створює обов'язків для відповідача, залишив поза увагою те, що вказаний акт складений саме в присутності відповідача, акт про вилучення речових доказів підписаний відповідачем, зауважень з його боку при складенні вказаного акту не надходило. Звертаючи увагу на те, що ОСОБА_8 на момент складення акта про порушення Правил померла та заповіла все належне їй майно відповідачу, достовірність вказаних фактів суд належним чином не перевірив, залишивши поза увагою, що саме відповідач є власником домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та фактичним споживачем послуг електричної енергії.

Судами залишено поза увагою ту обставину, що сам факт порушення умов самовільного підключення проводів до електромереж поза приладом обліку є порушенням п. 48 Правил, який передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а п. 42 Правил зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих Правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.