Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до ОСОБА_4, треті особи: відділ Держкомзему у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Київська обласна філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування; за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, треті особи: відділ Держкомзему у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2013 року,

У серпні 2012 року Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування, посилаючись на те, що дозвіл на приватизацію земельної ділянки відповідач отримав шляхом обману, при видачі державного акта не були враховані дійсні межі земельної ділянки та акт завірено печаткою ліквідованої юридичної особи.

У січні 2013 року з самостійними вимогами звернулася до суду ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування.

Позовні вимоги мотивувала перешкодами у користуванні виділеної їй у встановленому порядку земельною ділянкою та неможливістю Її приватизувати, оскільки відповідачем захоплена її частина.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 липня 2013 року, у задоволенні позову Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області відмовлено. Позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий 28 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_4 та скасовано його державну реєстрацію.

Скасовано рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області № 656-7 від 29 липня 2004 року та № 178-3 від 16 лютого 2010 року, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо складення документів, які посвідчують право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,084 га, розташованої по АДРЕСА_1 та видача йому державного акта про право власності на вказану земельну ділянку, порушують права ОСОБА_7 на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

Такий висновок судів є обґрунтованим та узгоджується з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Судами попередніх інстанцій правильно визначено характер спірних правовідносин й вірно застосовані положення ст. ст. 116, 125, 126, 152, 155 ЗК України та ст. ст. 21, 393 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.