Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року,-

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на свою користь заборгованість за договором позики та неустойку в сумі 320 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24 травня 2012 року між ним та ОСОБА_5 за згодою його дружини ОСОБА_6 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_5 отримав у нього гроші у розмірі 160 000 грн. та зобов'язався їх повернути до 01 грудня 2012 року.

Оскільки взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, чим порушив умови договору, просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 24 травня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 борг та неустойку в сумі 320 000 грн та судові витрати в сумі 3432 грн 20 коп., а всього - 323432 грн 20 коп.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача боргу та неустойки в сумі 320 000 грн, а також судових витрат.

На користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто заборгованість за договором позики та неустойку в рівних частках по 160 000 грн з кожного та судовий збір по 1716 грн з кожного.

В решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_7, ОСОБА_6 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з неї суми боргу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, застосувавши до даних правовідносин положення ч.4 ст. 65 СК України, виходив з того, що договір позики укладено в інтересах сім'ї за згодою дружини, тому відповідачі мають нести солідарний обов'язок по поверненню коштів.

Змінюючи рішення в частині стягнення з відповідачів суми боргу в солідарному порядку, апеляційний суд виходив з того, що борг підлягає стягненню з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частинах з кожного відповідно до ч.4 ст. 65 СК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, апеляційний суд з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики в рівних частинах.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.