Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В., Касьяна О.П., Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - державне комунальне підприємство "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації", про визнання свідоцтва про право власності та його державну реєстрацію недійсними та визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року,

У червні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно якого просила визнати недійсним свідоцтво про право власності та його державну реєстрацію, видане Вижницьким районним бюро технічної інвентаризації Чернівецької області 14 липня 2011 року на ім'я ОСОБА_6 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 38 317 грн та визнати за нею право власності на спірне спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1. За зазначеною адресою вона проживала разом із своєю матір'ю і після її смерті вважається такою, що вчасно прийняла спадщину. Однак, за час розгляду в судах різних інстанцій справи про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_8 встиг оформити на своє ім'я свідоцтво про право власності на спірне майно, яке зареєстрував у Вижницькому РБТІ. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, а відповідач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в тому числі на спірне спадкове майно, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_8 (реєстраційний № 34141582, запис № 5985 в книзі № 19 ст. 100). Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди попередніх інстанцій вірно визначилися з характером спірних правовідносин, правомірно застосували положення ст. 1271 ЦК України і обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.