Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Касьяна О.П., Коротуна В.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства "Донбасантрацит", товариства з обмеженою відповідальністю "Донуголь-Альянс", третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Луганській області, про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості по побутовому паливу, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Донуголь-Альянс" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 25 липня 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом до державного підприємства "Донбасантрацит" (далі - ДП "Донбасантрацит") та товариства з обмеженою відповідальністю "Донуголь-Альянс" (далі - ТОВ "Донуголь-Альянс"), посилаючись на те, що в період з жовтня 1960 року по грудень 1996 року вона перебувала в трудових відносинах з відокремленим підрозділом гірничо-збагачувальною фабрикою "Миусинська" (далі - ВП ГЗФ "Миусинська") ДП "Донбасантрацит" та була звільнена з підприємства у зв'язку із виходом на пенсію. Загальний стаж трудової діяльності позивачки складає 36 років. Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України вона користується правом на отримання безоплатного побутового палива, оскільки проживає у приміщенні яке має пічне опалення.

До першого кварталу 2010 року забезпечення позивачки безоплатним побутовим паливом здійснював ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит".

У січні 2010 року ВП ГЗФ "Миусинська" як цілісний майновий комплекс був переданий в оренду ТОВ "Донуголь-Альянс".

Позивачка вважає, що ТОВ "Донуголь-Альянс" виступає правонаступником усіх прав та обов'язків ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит".

Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи уточнення до позовної заяви, позивачка просила суд стягнути з ДП "Донбасантрацит" на її користь заборгованість по побутовому вугіллю за 2010-2012 роки у кількості 17,70 тон та включити її до списку отримувачів побутового вугілля.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Зобов'язано ДП "Донбасантрацит" включити ОСОБА_5 у списки отримувачів побутового палива.

Стягнуто з ДП "Донбасантрацит" на користь ОСОБА_5 заборгованість по побутовому вугіллю за 2010-2012 роки у кількості 17 700 кг.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 25 липня 2013 року рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення яким позов ОСОБА_5 задоволено.

Зобов'язано ТОВ "Донуголь-Альянс" включити ОСОБА_5 у списки отримувачів побутового палива.

Стягнуто з ТОВ "Донуголь-Альянс" на користь ОСОБА_5 заборгованість по побутовому вугіллю за 2010-2012 роки у кількості 17 700 кг.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Донуголь-Альянс" просить суд касаційної інстанції скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та стягуючи з ТОВ "Донуголь-Альянс" заборгованість по побутовому паливу, апеляційний суд виходив із того, що саме ТОВ "Донуголь-Альянс" як правонаступник ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит" має забезпечувати колишніх працівників підприємства, які є пенсіонерами, побутовим паливом.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте висновки апеляційного суду не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають наявним доказам у справі.

Статтею 43 Гірничого Закону України встановлено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб, зокрема, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Судами встановлено, що з 1 жовтня 1996 року по 4 грудня 1996 року ОСОБА_5 працювала на ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит" та була звільнена з підприємства за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за віком (а.с. 6-7).

12 січня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (далі - Фонд держмайна України) та ТОВ "Донуголь-Альянс" було укладено договір оренди державного майна № 003340/09, відповідно до умов якого ТОВ "Донуголь-Альянс" прийняло в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит" (а.с. 31-33).

Відповідно до пункту 1.6. зазначеного договору оренди ТОВ "Донуголь-Альянс" виступає правонаступником усіх прав та обов'язків ВП ГЗФ "Миусинська" ДП "Донбасантрацит" у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу.

Пунктом 5.12. договору оренди майнового комплексу встановлено, що орендар зобов'язаний забезпечувати соціально-правові гарантії працівників, передбачені чинним законодавством України, зокрема, забезпечувати пенсіонерів побутовим паливом відповідно до ст. 48 Гірничого Закону України.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 лютого 2011 року в справі за позовом ТОВ "Донуголь-Альянс" до Фонду держмайна України про тлумачення змісту договору оренди, зміст пункту 5.12. договору оренди державного майна від 12 січня 2010 року № 003340/09 викладено в наступній редакції: "Під пенсіонерами маються на увазі особи, які досягли пенсійного віку працюючи (маючи трудові правовідносини) у ТОВ "Донуголь-Альянс". Зазначена постанова Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили та скасована не була (а.с. 28-30).

Із матеріалів справи також вбачається, що у 2010 році між трудовим колективом ТОВ "Донуголь-Альянс" та адміністрацією цього підприємства було укладено колективний договір, метою якого є вирішення поставлених перед трудовим колективом завдань, соціального розвитку колективу та забезпечення соціальної захищеності працівників підприємства на період з 10 листопада 2010 року по 10 листопада 2013 року (а.с. 21-27).

Пунктом 5.2. вищезазначеного колективного договору встановлено, що побутовим паливом відповідно до вимог статті 48 Гірничого Закону України забезпечуються пенсіонери, які вийшли на пенсію з ТОВ "Донуголь-Альянс".

Наказом Міністерства вугільної промисловості від 31 березня 2010 року № 93 (v0093644-10) було скасовано наказ Міністерства вугільної промисловості від 19 січня 2010 року № 2 (v0002644-10) "Про припинення діяльності ВП ГЗФ "Міусинська" ДП "Донбасантрацит" (а.с. 77-79)

Отже, задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що заборгованість по побутовому вугіллю, відповідно до вимог Гірничого Закону України (1127-14) має бути відшкодована позивачці саме ДП "Донбасантрацит", оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду надано тлумачення пункту 5.12. договору оренди державного майна від 12 січня 2010 року № 003340/09, а також наказом Міністерства вугільної промисловості від 31 березня 2010 року № 93 (v0093644-10) було скасовано наказ Міністерства вугільної промисловості від 19 січня 2010 року № 2 (v0002644-10) "Про припинення діяльності ВП "ГЗФ "Міусинська" ДП "Донбасантрацит".

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні норм матеріального та процесуального закону.

Враховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донуголь-Альянс" задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 25 липня 2013 року скасувати, рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.