Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,

Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство "ДОК-3", про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно, за касаційними скаргами комунального підприємства "Київський метрополітен" та першого заступника прокурора м. Києва на ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 липня 2013 року,

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" (далі - ТОВ "Деснянськпарксервіс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно.

Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, ТОВ "Деснянськпарксервіс" просило зобов'язати відповідача належним чином виконати зобов'язання за договором доручення від 14 вересня 2010 року та визнати за товариством право власності на нежитлові будівлі, що розташовані по АДРЕСА_1, а саме: приміщення заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1 745,10 кв. м, будівля механічного цеху (літера С) загальною площею

392,4 кв. м, будівля лісоцеху (літера Б) загальною площею 1 975,9 кв. м.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року позов ТОВ "Деснянськпарксервіс" задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 належним чином виконати свої обов'язки за договором доручення від 14 вересня 2010 року та здійснити всі дії, спрямовані на забезпечення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по АДРЕСА_1, а саме: приміщення заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1 745,10 кв. м, будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв. м, будівля лісоцеху (літера Б), загальною площею 1 975,9 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2013 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від

19 листопада 2010 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Деснянськпарксервіс".

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від

14 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 липня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від

14 лютого 2013 року у зв'язку з нововиялвеними обставинами задоволено, вказане рішення суду скасовано й закрито провадження у справі за позовом ТОВ "Деснянськпарксервіс" до ОСОБА_3 про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно.

У касаційних скаргах комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") та перший заступник прокурора м. Києва просять ухвалу апеляційного суду Київської від 22 липня 2013 року скасувати й відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 14 лютого

2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із наявності нововиявлених обставин для перегляду рішення апеляційного суду від 14 лютого 2013 року, а саме з того,

що позивач у даній справі, ТОВ "Деснянськпарксервіс", припинило свою діяльність у вересні 2012 року.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Судом установлено, що між ТОВ "Деснянськпарксервіс" та ОСОБА_3 14 вересня 2010 року було укладено договір доручення щодо здійснення реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по АДРЕСА_1, а саме: приміщення заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А), загальною площею 1 745,10 кв. м, будівля механічного цеху (літера С) загальною площею

392,4 кв. м, будівля лісоцеху (літера Б) загальною площею 1 975,9 кв. м, за товариством на підставі договору про співробітництво, укладеного 21 січня 2010 року між ТОВ "Деснянськпарксервіс" та публічним акціонерним товариством "ДОК-3" (далі - ПАТ "ДОК-3").

29 грудня 2008 року між КП "Київський метрополітен" та ПАТ

"ДОК-3" було укладено договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ПАТ "ДОК-3", пов'язаних із будівництвом Подільського мостового переходу через річку Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, за умовами якого ПАТ "ДОК-3" зобов'язалося відмовитися від права власності на комплекс будівель та споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1, а

КП "Київський метрополітен" зобов'язалося сплатити за нього компенсацію у розмірі, визначеному в договорі.

Строк дії такого договору, згідно з додатковою угодою до нього від 12 серпня 2009 року, визначено до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Деснянськпарксервіс", суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як власник спірного майна, відповідно до положень ст. 392 ЦК України може пред'являти вимоги про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документу, який посвідчує право власності.

За результатами розгляду апеляційної скарги КП "Київський метрополітен", суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції й відмовив у задоволенні позову ТОВ "Деснянськпарксервіс" з підстав ненабуття позивачем у встановленому порядку усіх повноважень власника спірної нерухомості й, відповідно, відсутності будь-яких порушень ненабутого права. Також апеляційним судом зазначено про порушення прав КП "Київський метрополітен", яке через незалучення до участі у розгляді

даної справи було позбавлено можливості захистити свої права та законні інтереси щодо нерухомого майна.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду від 14 лютого 2013 року, ОСОБА_3 як на нововиявлені обставини посилався на те, що договір щодо спірного майна, укладений 29 грудня

2008 року між КП "Київський метрополітен" та ПАТ "ДОК-3", на час ухвалення рішення судом першої інстанції припинив свою дію, а також те, що ТОВ "Деснянськпарксервіс" припинило свою діяльність у вересні 2012 року, тобто до ухвалення апеляційним судом м. Києва рішення від 14 лютого 2013 року.

Згідно зі ст. 361 ЦПК України, підставами перегляду рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до пп. 3, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року (v0004740-12) нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пп. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також, якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 362, 364 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12) встановлений абз. 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та скасовуючи рішення суду від 14 лютого 2013 року, апеляційний суд наведених вимог закону не врахував; приймаючи на підтвердження існування нововиявлених обставин - припинення діяльності ТОВ "Деснянськпарксервіс" на час ухвалення рішення апеляційного суду від 14 лютого 2013 року, що підтверджується витягом Державної Реєстраційної служби України від 2 квітня 2013 року, не звернув уваги на те, що про даний факт було або могло бути відомо заявнику на час розгляду даної справи апеляційним судом, а відтак, дійшов передчасного висновку про те, що наведені ОСОБА_3 доводи у розумінні ст. 361 ЦК України є підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з новововиявленими обставинами.

Крім того, врахувавши те, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції від 19 листопада 2010 року ТОВ "Деснянськпарксервіс" ще не припинило своєї діяльності, апеляційному суду слід було з'ясувати, чи передбачають відносини, які склалися між сторонами, правонаступництво, та чи були у ТОВ "Деснянськпарксервіс" правонаступники.

Також, апеляційний суд, посилаючись в ухвалі від 22 липня 2013 року на те, що договір № 158-ДМБ від 29 грудня 2008 року, укладений між ПАТ "ДОК-3" та КП "Київський метрополітен", припинив свою дію 31 грудня 2009 року й права КП "Київський метрополітен" не порушено, посилаючись при цьому на лист ПАТ "ДОК-3" від 2 квітня 2013 року та вважаючи його належним доказом, не врахував, що 12 серпня 2009 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 7.1 договору № 158-ДБМ та викладено його в новій редакції, згідно з якою договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Отже, додаткова угода від 12 серпня 2009 року до договору № 158-ДМБ від 29 грудня 2008 року й рішення господарського суду м. Києва від

26 вересня 2012 року у справі № 5011-62/8193-2012, яким задоволено позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, КП "Київський метрополітен" до ПАТ "ДОК-3", ТОВ "Деснянськпарксервіс" та визнано недійсним договір про співробітництво від 21 січня 2010 року, укладений між відповідачами, є належними й допустимими доказами, які апеляційним судом не були взяті до уваги.

Також судом не досліджено питання дотримання заявником передбаченого ст. 362 ЦПК України строку для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою та в силу вимог ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги комунального підприємства "Київський метрополітен" та першого заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 липня 2013 року скасувати

Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство "ДОК-3", про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.