Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ступак О.В.,

суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Рибна Компанія "Аквавіт", треті особи: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "УСК "Гарант-Авто", про відшкодування шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 липня 2013 року, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рибна Компанія "Аквавіт" (далі - ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт") про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вимоги мотивувала тим, що 27 жовтня 2010 року сталася ДТП за участю її автомобіля "Хюндай", д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем "Шкода", д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт". Внаслідок ДТП автомобіль "Хюндай" отримав механічні ушкодження, розмір завданої шкоди становить 92 662, 26 грн. Страхове відшкодування виплачено у розмірі 24 440 грн. Крім того, указані події завдали їй душевних страждань. Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 1194 ЦК України, просила стягнути на її користь 68 467 грн майнової шкоди, 30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

17 грудня 2012 року до участі у справі залучено спадкоємців позивачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт" закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_7 від позову.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2013 року та додатковим рішенням від 5 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто із ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт" на користь ОСОБА_3 65 623, 85 грн майнової шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15 липня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено у частині відшкодування майнової шкоди та стягнення судових витрат. Стягнуто із ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт" на користь ОСОБА_3 14 232, 40 грн майнової шкоди. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, що 27 жовтня 2010 року сталася ДТП за участю автомобіля ОСОБА_5 "Хюндай", д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем "Шкода", д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт". Внаслідок ДТП автомобіль "Хюндай" отримав механічні ушкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 січня 2001 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 як водія ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт" застрахована у ПАТ "УСК "Гарант-Авто".

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, до участі у справі залучено її спадкоємців - ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

При цьому варто враховувати те, що відшкодування завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків шкоди здійснює фізична або юридична особа роботодавця (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, необхідно враховувати положення ст. 1192 ЦК України та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого

може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що ТОВ "Рибна Компанія "Аквавіт" має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика.

У межах встановленого полісом ліміту відповідальності (25 500 грн) страховою компанією виплачено 24 440 грн відшкодування за вирахуванням суми франшизи (а. с. 225, 227).

За звітом № 199 про незалежне експертне дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу, від 25 листопада 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Хюндай", д/н НОМЕР_4, становить 88 413, 85 грн (а. с. 80).

Стягуючи на користь ОСОБА_3 65 623, 85 грн майнової шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що указана сума є різницею між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, до якої крім вартості відновлювального ремонту входить вартість евакуатора у розмірі 1 250 грн та вартість послуг СТО у розмірі 400 грн.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не врахував зношеності пошкодженого транспортного засобу, апеляційний суд правильно виходив із того, що вартість відновлювального ремонту підлягає коригуванню на коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля, які підлягають заміні, та дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру відшкодування завданої майнової шкоди.

Встановивши, що частка ОСОБА_3 у спадщині складає Ѕ, а спадкоємець другої половини спадщини від позову відмовився, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 має право на виплату лише Ѕ частини розміру майнової шкоди, належної до виплати спадкодавцеві.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду й у цій частині.

За змістом ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті матері, від своєї частки на користь брата не відмовлявся (Т. 2, а. с. 52).

Від позову у межах своєї частки у спадщині ОСОБА_7 відмовився, відмова відповідно до ст. 205 ЦПК України прийнята судом. Постановлена з цих підстав ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2012 року не скасована.

Доводів щодо спростування висновків рішення апеляційного суду у частині відшкодування моральної шкоди заявником не наведено, підстави для виходу за межі касаційної скарги відсутні. За таких обставин, касаційна скарга у цій частині задоволенню також не підлягає.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.