Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання часткового недійсним договору дарування, визнання права власності на спадкове майно, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_8, після смерті якого залишилося рухоме та нерухоме майно. Позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину отримати вона не змогла, оскільки у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Зазначала, що всі документи знаходяться у відповідачок, у зв'язку з чим вона не може визначити об'єм спадкового майна. Крім того, ОСОБА_5, користуючись тим, що домоволодіння АДРЕСА_2 зареєстроване на її ім'я, подарувала його ОСОБА_7

Ураховуючи викладене, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_2; визнати частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі Ѕ частини квартири АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/6 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_8; виділити їй частку у розмірі 1/6 у спадковому майні після смерті ОСОБА_8 у вигляді грошової компенсації, стягнувши з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно вартість 1/6 частки у сумі 552 455 грн.

ОСОБА_5 пред'явила зустрічний позов, посилаючись на те, що вона та її доньки ОСОБА_7 й ОСОБА_6 проживали разом з покійним ОСОБА_8 Останній тяжко хворів, знаходився у безпорадному стані, догляд та піклування за ним здійснювала вона разом з доньками. ОСОБА_4 батька не відвідувала, не була присутня на його похоронах. Ураховуючи викладене, позивачка просила суд усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_2; визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі Ѕ частини квартири АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_8; виділено їй частку у розмірі 1/6 у спадковому майні після смерті ОСОБА_8 у вигляді грошової компенсації, стягнувши з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно вартість 1/6 частки у сумі 552 455 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року рішення місцевого суду частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Виділено належну ОСОБА_4 частку спадкового майна в розмірі 1/3 частини від спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_8 у вигляді грошової компенсації у сумі 552 455 грн, стягнуто зазначену суму з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно. У задоволенні позову про визнання недійсними договорів дарування відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсними договорів дарування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального й матеріального права, зокрема, правильним є посилання на ст. 217 ЦК України.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.