Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
2 грудня 2013 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О., суддів: Касьяна О.П., Остапчука Д.О., Матвєєвої О.А., Мостової Г.І., розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 6 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 до селянського (фермерського) господарства "Дружба", третя особа: Відділ Держкомзему в Тальнівському районі Черкаської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати недійсними укладені між ними та селянським (фермерським) господарством "Дружба" договори оренди земельних ділянок.
В обґрунтування своїх вимог посилались на ті обставини, що договори оренди не відповідали вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки до них не було долучено плану або схеми земельних ділянок, кадастрових планів земельних ділянок із відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, а також актів визначення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості).
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від
15 січня 2013 року позов задоволено та визнано недійсними договори оренди земельних ділянок:
площею 3,54 га, що розташована на території Павлівської сільради Тальнівського району Черкаської області, укладений між ОСОБА_8 та СФГ "Дружба" 19 березня 2007 року;
площею 3,33 га, що розташована за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, Павлівська сільрада, за межами населеного пункту, укладений між ОСОБА_15 та СФГ "Дружба" 26 березня 2007 року;
площею 2,89 га, що розташована на території Павлівської сільради Тальнівського району Черкаської області, укладений між ОСОБА_11 та СФГ "Дружба" 17 березня 2007 року;
площею 3,0322 га, що розташована за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, Павлівська сільрада, за межами населеного пункту, укладений між ОСОБА_10 та СФГ "Дружба" 11 березня 2010 року;
площею 3,76 га, що розташована на території Павлівської сільради Тальнівського району Черкаської області, укладений між ОСОБА_6 та СФГ "Дружба" 11 квітня 2007 року;
площею 6,76 га, що розташована на території Павлівської сільради Тальнівського району Черкаської області, укладений між ОСОБА_16 та СФГ "Дружба" 20 березня 2007 року.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 квітня
2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2013 року позивачам відмовлено у відкриті касаційного провадження у справі на підставі п.5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України за їх касаційною скаргою на рішення апеляційного суду.
У листопаді 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про перегляд цієї ухвали з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме:
ст. 15 Закону України "Про оренду землі", що на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як приклад неоднакового застосування заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року у справі про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, якою скасовано рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
Перевіривши доводи заяви, зміст судового рішення, на яке посилається заявник та судового рішення, про перегляд якого подана заява, колегія суддів вважає, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту ухвали, про перегляд якої подана заява, вбачається, що суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених апеляційним судом обставин справи, погодився із його висновком про те, що оскільки до оспорюваних договорів оренди земельних ділянок було додано копії державних актів (при виготовленні, видачі та реєстрації яких були складені відповідні плани та схеми земельних ділянок) та акти про передачу та прийом земельних ділянок між сторонами договорів оренди, то відсутні підстави для визнання таких договорів недійсними, оскільки при їх укладенні сторонами були наявні та погоджені усі істотні умови договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Тоді як зі змісту ухвали суду касаційної інстанції від 23 жовтня 2013 року, на яку посилається заявник, як приклад неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, вбачається, що суд касаційної інстанції виходячи із встановлених судами обставин справи погодився із висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір оренди землі необхідно визнати недійсним на підставі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки у спірних договорах не були визначені усі істотні умови, передбачені цією статтею.
Отже, з наведено видно, що судами при вирішенні подібних спорів встановлені різні фактичні обставини справи та надана їм відповідна оцінка, тому неоднакового застосування ст. 15 Закону України "Про оренду землі" не відбулось і у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити.
З огляду на викладене та керуючись статтею 355, 356, 360 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 до селянського (фермерського) господарства "Дружба", третя особа: Відділ Держкомзему в Тальнівському районі Черкаської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2013 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді:
|
О.О. Дьоміна
О.П. Касьян
О.А. Матвєєва
Д.О. Остапчук
Г.І. Мостова
|