ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
13 липня 2017 року м. Київ К/800/10886/17
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" до Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про скасування наказу,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", в якому просило скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.10.2016 року № 2955/5.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" було відмовлено.
У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11", не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшли скарги ПАТ "ВТБ БАНК" від 15.08.2016 року № 9881/1-22 та від 30.09.2016 року № 33-Д на рішення та дії державного реєстратора ОСОБА_2 щодо вчинення ряду реєстраційних дій стосовно об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.10.2016 року, зазначені скарги ПАТ "ВТБ Банк" задоволено. Внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про розділ № 129768871101 та виключення складової частини об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень V-го поверху з № 1 по № 38, І, ІІ.
На підставі вказаного висновку Комісії Міністерством юстиції України винесено наказ від 12.10.2016 р. № 2955/5 "Про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Згідно із частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарг ПАТ "ВТБ Банк" встановлено, що 31 січня та 21 травня 2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В. було посвідчено договори іпотеки № 11/07-і та №18.1/07-ДИ, укладені між ПАТ "ВТБ БАНК" та ПП "Комфорт-K", предметом яких є нежитлові приміщення будівлі літ. Д-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу загальною площею 974,50 кв. м, приміщення першого поверху загальною площею 958,50 кв. м, приміщення другого поверху загальною площею 838,20 кв. м, приміщення третього поверху загальною площею 943,80 кв. м, приміщення четвертого поверху загальною площею 963,00 кв. м. На підставі цих договорів до Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які є архівною складовою Державного реєстру прав та діяли до 01 січня 2013 року, вищезазначеним нотаріусом були внесені записи про іпотеку №№ 6538449, 6538609 та записи про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна № 4433426, № 4988203.
Проте, рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.03.2010 року у справі № 2-1965/2010 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель літ. Д-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладений 22.01.2007 року між ОСОБА_4 та ПП "Комфорт-K", а також судом застосовано двосторонню реституцію та зобов'язано повернути сторони договору у попередній стан. Надалі ОСОБА_4 нежитлові будівлі літ. Д-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було внесено до статутного капіталу ТОВ "Добролюкс-11", TOB "ДОБРОЛЮКС-12", TOB "ДОБРОЛЮКС-13" та TOB "ДОБРОЛЮКС-14", після чого вищезазначеними юридичними особами були отримані свідоцтва про право власності від 07 липня 2010 року серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Також ТОВ "Добролюкс-11" було оформлено свідоцтво про право власності від 29.09.2010 року серії НОМЕР_5 на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.09.2010 року № 1589 на нежитлове приміщення 5-го поверху з № 1 по № 38,1, П.
09.08.2013 року державним реєстратором ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4887027, відкрито розділ Державного реєстру прав № 129768871101, внесено запис про право власності ТОВ "Добролюкс-11" за № 2068321 та здійснено перенесення записів про іпотеки та заборони на нерухоме майно із реєстрів, які діяли до 01.01.2013 року, до новоствореного розділу Державного реєстру прав. Крім того, державним реєстратором ОСОБА_2 до розділу Державного реєстру прав № 129768871101 були також внесені записи про право власності TOB "ДОБРОЛЮКС-12", TOB "ДОБРОЛЮКС-13" та TOB "ДОБРОЛЮКС-14" на підставі свідоцтв про право власності від 07.07.2010 року серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 на приміщення другого поверху загальною площею 838,20 кв. м, приміщення третього поверху загальною площею 943,80 кв. м, приміщення четвертого поверху загальною площею 963,00 кв. м.
Пунктами 92 - 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.
Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:
1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек;
3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.
Відповідно до абзаців 2, 6 пункту 4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек здійснюється, зокрема, за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна. Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав. їх обтяжень.
Підпунктом 2 пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно, зокрема, такі відомості щодо об'єкта нерухомого майна:
- тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);
- призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); - площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова);
- відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю);
- адреса об'єкта нерухомого майна.
З даних Державного реєстру прав, Державного реєстру іпотек, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено невідповідність ідентифікуючих ознак об'єкта нерухомого майна, а також суб'єкта прав власності, що не дає можливості достовірно ідентифікувати наявні у цих реєстрах записи стосовно об'єкта нерухомого майна, щодо якого був відкритий розділ у Державному реєстрі прав.
Відповідно до пункту 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-30 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.
Враховуючи, що предметом договорів іпотеки від 31.01.2007 року № 11/07-і та від 21.05.2007 року № 18.1/07-ДИ1 визначено саме: нежитлові приміщення будівлі літ. Д-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу загальною площею 974,50 кв. м, приміщення першого поверху загальною площею 958,50 кв. м, приміщення другого поверху загальною площею 838,20 кв., м, приміщення третього поверху загальною площею 943,80 кв. м, приміщення четвертого поверху загальною площею 963,00 кв. м., Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації обґрунтовано прийшла до висновку про необхідність внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про розділ № 129768871101 та виключення складової частини об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень V-го поверху з № 1 по № 38, І, ІІ, так як державним реєстратором ОСОБА_2 було внесено запис про право власності ТОВ "Добролюкс-11" на нежитлове приміщення 5-го поверху з № 1 по № 38, І, II до новоствореного розділу Державного реєстру прав № 129768871101 і тим самим змінено предмет іпотеки без отримання згоди іпотекодержателя (ПАТ "ВТБ Банк") та без достатніх на те правових підстав, у зв'язку із невідповідністю ідентифікуючих ознак об'єкта нерухомого майна та суб'єкта таких прав у Державному реєстрі прав та реєстрах, що діяли до 01 січня 2013 року.
Згідно із до підпунктом "в" пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про несення змін до записів Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Пунктом 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Судами також встановлено, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України, в підрозділі "Засідання Комісії" розділу "Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" було розміщено оголошення про розгляд скарг ПАТ "ВТБ Банк" по суті та містилась відповідна інформація про час і місце розгляду даних скарг, тому посилання позивача про те, що позивач не був своєчасно повідомлений про розгляд вказаних скарг є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс 11" до Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про скасування наказу - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Судді:
|
О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз
|