Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року

у справі № 813/6105/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Груп"

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Груп" (далі - позивач, ТОВ "Прем'єр Груп") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001582201 від 03 листопада 2015 року.

У касаційній скарзі Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, правонаступником якої є Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Прем'єр Груп" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ПП ВКФ "Укрполіграфпостач" за лютий 2015 року, ТОВ "Ідеал Інвест" за березень 2015 року, ТОВ "Побутелектротехніка" за квітень 2015 року, ТОВ "Поліграф Домінант" за квітень 2015 року, за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2015 року № 959/13-5022-04-11/23273893.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п. 44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 441 210,00 грн. в тому числі: за лютий 2015 року на 86 463,00 грн., за березень 2015 року - на 256 300,00 грн. та за квітень 2015 року на 98 447,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001582201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 441 210,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 220 605,00 грн.

Суд першої інстанції погодився із такими висновками податкового органу та в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу та суду першої інстанції, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Прем'єр Груп" (покупець) та ПП ВКФ "Укрполіграфпостач" (постачальник) укладено договір постачання № Л-04 від 04 січня 2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені терміни покупцеві поліграфічні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього зазначену грошову суму, поставка товарів здійснюється транспортом покупця.

Також, між ТОВ "Прем'єр Груп" (покупець) та ТОВ "Ідеал Інвест" (постачальник) 01 березня 2015 року укладено договір поставки № 01-П-2015, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього зазначену грошову суму. Перелік, асортимент, ціна та інші детальні характеристики товару, який є предметом поставки, відповідно до договору та умови його поставки визначаються у відповідних специфікаціях, які після підписання сторонами стають невід'ємною частиною договору. Поставка товарів здійснюється постачальником за цінами та асортиментом, погодженими сторонами у специфікаціях на підставі отриманих від покупця замовлень.

14 травня 2015 року між ТОВ "Прем'єр Груп", ТОВ "Інтертеймент груп" та ТОВ "Ідеал Інвест" укладено договір про відступлення права вимоги № 14052015-1, згідно з яким ТОВ "Ідеал Інвест" відступає на користь ТОВ "Інтертеймент груп" право вимоги за договором поставки № 01-П-2015 від 01 березня 2015 року.

03 грудня 2012 року між ТОВ "Прем'єр Груп" (покупець) та ТОВ "Поліграф Домінант" (постачальник) укладено договір поставки № 0312.3 та додаткову угоду № 1 про зміну договору поставки № 0312.3 від 03 грудня 2012 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується поставити витратні матеріали для поліграфії, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього зазначену грошову суму. Поставка товарів здійснюється на умовах доставки продукції зі складу у м. Києві до перевізника. В якості перевізника переважно використовується компанія "САТ" або інша за домовленістю сторін.

Крім того, 24 квітня 2015 року між ТОВ "Прем'єр Груп" (покупець) та ТОВ "Побутелектротехніка" (постачальник) укладено договір поставки № 11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити витратні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього зазначену грошову суму.

Фактичний рух активів, із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, звітами про дебетові та кредитові операції по особовому рахунку позивача, подорожніми листами, замовленнями, виписками з банківських рахунків, договором оренди тощо.

Судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги посилання податкового органу на певні недоліки у складенні специфікацій та сертифікатів якості на товари, оскільки, матеріали справи містять достатньо належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .