Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Касьяна О.П., Кафідової О.В.,
Коротуна В.М., Парінової І.К.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2", Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки, за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" на заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 05 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2010 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачу на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року № 825-р видано державний акт серії ЯИ № 067169 від 06 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий № 8536300000:58:002:0617, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва. Однак вказаним розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації передано Обслуговуючому кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, для індивідуального дачного будівництва. Рішень щодо передачі відповідачу земельної ділянки, на яку видано державний акт, зазначеним розпорядженням не приймалося, заяв з цих питань відповідач до адміністрації не подавала. Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації зазначене у держаному акті, як підстава набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, 20 серпня 2010 року опротестовано прокуратурою м. Севастополя, на підставі чого скасовано адміністрацією з підстав відсутності у неї компетенції на розпорядження землями в межах м. Севастополя.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року позов прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради задоволено.
Визнано недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 серії ЯИ № 067169, виданий головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 06 травня 2010 року та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301224.
Витребувано на користь Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 05 вересня 2013 року рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої у м. Севастополі, на користь Севастопольської міської ради скасовано.
Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної частини позовних вимог.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі заявник, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року № 825-р (далі - Розпорядження) затверджено проект Обслуговуючому кооперативу "ДБК "Горний - 2" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 17 га для індивідуального дачного будівництва, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 видано державник акт серії ЯИ № 67169 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
За положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За змістом ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - Балаклавського району м. Севастополя, тому повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності здійснюються Севастопольською міської радою.
Відповідач у справі ОСОБА_3 не зверталася до Севастопольської міської ради із заявою про надання їй спірної земельної ділянки у власність.
Задовольняючи позов прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212, ЦПК України (1618-15)
, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що відповідачем отримано земельну ділянку з порушенням вимог земельного законодавства, а саме: ст. ст. 81, 116, 118, 149 ЗК України, тому правова підстава для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутня.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої у м. Севастополі, на користь Севастопольської міської ради та відмовляючи в задоволенні зазначеної вимоги, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що спірна земельна ділянка до виділення її меж в натурі відповідно до державного акта відповідача перебувала у складі земель, які знаходяться в постійному користуванні Державного підприємства "Севастопольське дослідне лісомисливське господарство", а відомостей про необхідність витребування вказаної ділянки на користь вказаного підприємства в позові не зазначено.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду м. Севастополя від 05 вересня 2013 року, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 05 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: О.П. Касьян
О.В. Кафідова
В.М. Коротун
І.К. Парінова