Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенко І.В.суддів Бухтіярової І.О. Приходько І.В. за участю секретаря Титенко М.П. та представників сторін: від позивача не з'явився від відповідача від третьої особи Сухомлин Ю.В. не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі № 816/4482/13-а за позовом Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області ДПС третя особа Управління Державної казначейської служби України у м.Кременчук про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Приватне підприємство "Бумеранг" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчук про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000191702/116, № 0000042303/117, № 0000692301/120 від 23.01.2013, № 0002232203/753 від 18.04.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000191702/116 від 23.01.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 474,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 118,68 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000042303/117 від 23.01.2013 в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2689,94 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000692301/120 від 23.01.2013, податкове повідомлення-рішення № 0002232203/753 від 18.04.2013, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2016 № 978 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2016 справа № 816/4482/13-а була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В. від 19.10.2016 касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято до провадження та ухвалою від 28.12.2016 справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017.

Представником відповідача у судовому засіданні 31.01.2017 заявлено клопотання про заміну відповідача (Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області) його правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 5772/22-209/36601383 від 26.12.2012;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 120, ст. 168, абз. "а" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 2.8, 3.5, 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) ;

- на підставі вказаних актів перевірок відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 0000191702/116 від 23.01.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 527,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 131,91 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення № 0000042303/117 від 23.01.2013, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5001,02 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення № 0000692301/120 від 23.01.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів) за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 342 грн. (триста сорок дві гривні);

4) за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002232203/753 від 18.04.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів) за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 169 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій не погодилися з висновками відповідача щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до вимог пп.164.2.11, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу; дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Відповідно до п.3.1 Положення № 637 (z0040-05) , касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно п.3.2, п.3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, ОСОБА_6 було витрачено готівкові кошти підприємства на суму 2 689,94 грн. Використання коштів ОСОБА_6 підтверджується чеками, рахунками, квитанціями до прибуткового касового ордеру, посвідченням про відрядження.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що поданими позивачем доказами підтверджено проведення готівкових розрахунків з ОСОБА_6 на суму 2689,94 грн., а відтак, вважає й обґрунтованим висновок судів щодо наявності законних підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042303/117 від 23.01.2013 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 2689,94 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000191702/116 від 23.01.2013 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку за основним платежем на суму 474,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 118,68 грн.

Щодо правовідносин, які стали підставою для визначення позивачу спірних сум грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкових повідомлень-рішень № 0000692301/120 від 23.01.2013, № 0002232203/753 від 18.04.2013, колегія суддів касаційної інстанції виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було сплачено в добровільному порядку податкові зобов'язання за несвоєчасне подання декларації збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2011 рік, що підтверджується платіжним дорученням № 528 від 03.07.2012, листом Кременчуцької ОДПІ від 06.08.2013 № 1000/16-03-10-38 та витягом з облікової картки ПП "Бумеранг" зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.

За встановлених обставин даної справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Допустити заміну відповідача (Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області) його правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

2. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

3. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .