Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької міської ради (далі - Міська рада) про визнання дій протиправними щодо не розгляду його звернення та зобов'язання до вчинення дій по розгляду заяви за касаційною скаргою позивача на судові рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову про передачу його заяви від 15 вересня 2014 року на розгляд комісії з поновлення прав реабілітованих Вінницької міської ради;

зобов'язати Міську раду передати зазначене звернення на розгляд до комісії, яка наділена повноваженнями вирішувати питання щодо поновлення прав реабілітованих.

Посилався на незаконність відмови у переданні його заяви про поновлення прав реабілітованих на розгляд комісії, оскільки саме цей орган наділений повноваженнями вирішувати питання, пов'язані з поновленням прав реабілітованих громадян, а не голова комісії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 20 січня 2015 року, в задоволені позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідач діяв у межах і спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

У касаційній скарзі ОСОБА_4., з посиланням на порушення норм матеріального права, допущені судами, просить попередні судові рішення, скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує на те, що лише комісія з питань поновлення прав реабілітованих могла вирішити вимоги, викладені в заяві від 15 вересня 2014 року, а не голова самостійно.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як зазначено у Положенні про комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року № 112 (112-93-п) , головним завданням комісії є вирішення питань, пов'язаних з установленням факту розкуркулення, адміністративного виселення з відшкодуванням матеріальних збитків і виплатою грошової компенсації реабілітованим, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення до лікувальних закладів, поновлення житлових та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (962-12) .

Комісії відповідно до покладених на них завдань:

подають допомогу громадянам в одержанні необхідних документів у зв'язку з реабілітацією;

організують публікацію повідомлень про реабілітацію в пресі чи іншим способом інформують громадськість за місцем роботи та проживання реабілітованого;

доручають органам внутрішніх справ провадити перевірку фактів безпідставності заслання і вислання, направлення на спецпоселення, а також конфіскації та вилучення майна у зв'язку з необґрунтованими репресіями (розкуркуленням);

заслуховують інформацію відповідних службових осіб про виконання законодавства з питань реабілітації, а також подання допомоги реабілітованим громадянам і членам їхніх сімей;

здійснюють контроль за відшкодуванням реабілітованим громадянам матеріальних збитків і наданням установлених пільг;

вирішують інші питання, пов'язані з поновленням прав реабілітованих громадян.

Районні, міські, районні в місті комісії крім виконання функцій, передбачених у пункті 3 цього Положення:

розглядають листи, заяви і скарги репресованих громадян або їхніх спадкоємців першої черги з питань встановлення факту розкуркулення, адміністративного виселення, відшкодування матеріальних збитків, виплати грошової компенсації реабілітованим;

приймають рішення щодо:

встановлення факту розкуркулення, адміністративного виселення;

відшкодування матеріальних збитків відповідно до Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям;

поновлення житлових та інших прав реабілітованих громадян.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, 15 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Вінницької міської ради, в якій просив розглянути на засіданні вимогу про визнання його членом сім`ї реабілітованого та видати відповідне посвідчення.

Виходячи зі змісту зазначеного звернення, вимоги, викладені в ньому, не належать до повноважень Комісії, адже вона не наділена правом визнання особи членом сім`ї реабілітованого та не приймає рішення про видачу посвідчення вказаним особам.

Листом Голови комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 08 жовтня 2014 року повідомлено заявника про неможливість надання посвідчення, яке він просить.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди першої і апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про безпідставність позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права. За правилами частини першої статті 5, частини третьої статті 7 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Тобто, у випадку, коли питання порушені у зверненні не відносяться до компетенції того органу, посадової особи, якому вони адресовані, таке звернення пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, а якщо в ньому не містяться дані, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення, воно повертається громадянину з відповідним роз'яснення. Як зазначалося вище саме таким чином вчинено посадовою особою Комісії.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а судові рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2014 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.