Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ в складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 червня 2013 року,

У жовтні 2006 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 грудня 2002 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на суму 20 тис. грн зі сплатою 26% річних зі строком повернення 27 грудня 2004 року для придбання меблів та проведення ремонту у будинку. Додатковою угодою № 1 від 31 січня 2003 року до даного договору кредитну лінію збільшено до 86 500 грн, а додатковою угодою № 2 від 1 листопада 2003 року проценту ставку знижено до 22% річних.

Ураховуючи те, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого має заборгованість, банк, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 315 931 грн 75 коп., яка складається з основного боргу, заборгованості по відсоткам, пені та інфляційних втрат.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 червня 2013 року, позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2002 року у сумі 315 931 грн 75 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального й матеріального права, зокрема, суди, на підставі доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 порушила зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим з неї була стягнута сума, яка відповідає умовам договору та вимогам закону.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.