Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О.,

Наумчука М.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення та свідоцтва про право власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: приватне підприємство виробничо-торгова фірма "Агропромсельбуд", про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 04 червня 2013 року,

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що згідно договору від 12 січня 2006 року № 91, укладеного між ПП ВТФ "Агропромсельбуд", як забудовником, та ОСОБА_4, як замовником, підприємство зобов'язалось збудувати двокімнатну квартиру АДРЕСА_2. В подальшому ОСОБА_4, з метою виконання умов договору, повністю сплатила замовнику кошти у розмірі 300 000 грн, про що ПП ВТФ "Агропромселбуд" видало їй довідку від 30 липня 2007 року № 108. 05 червня 2008 року між ПП ВТФ "Агропромсельбуд", ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору від 12 січня 2006 року № 91, згідно якої сторони домовились, що всі права та обов'язки замовника по договору будівництва житла переходять ОСОБА_3 Відповідно до п. 3 даної додаткової угоди № 1, сторони домовились, що всі раніше сплачені кошти у розмірі 300 000 грн є повним розрахунком по договору на будівництво житла і зараховуються як сплата ОСОБА_3

05 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого до ОСОБА_3 перейшло право вимоги за договором про будівництво житла від 12 січня 2006 року № 91. Згідно акта від 18 жовтня 2010 року про прийняття в експлуатацію, багатоквартирний будинок з вбудованими приміщеннями торгово-офісного призначення по АДРЕСА_3 було прийнято в експлуатацію.

27 січня 2011 року між забудовником та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до умов якої було змінено нумерацію квартири на АДРЕСА_1 та збільшено площу квартири до 89,1 кв.м. та складено акт прийому-передачі збудованої квартири, а також забудовником направлено до КП "ВМБТІ" лист про реєстрацію права власності на вказане житло за ОСОБА_3

Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10 лютого 2011 року прийнято рішення № 338 про оформлення ОСОБА_3 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 89,1 кв.м. На підставі даного рішення, ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на квартиру, однак провести державну реєстрацію свого права власності у КП "ВМБТІ" вона не змогла, оскільки останнє відмовило їй у реєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 Таким чином, просила позов задовольнити.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення та свідоцтва про право власності відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: ПП ВТФ "Агропромсельбуд", про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04 червня 2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа: ПП ВТФ "Агропромсельбуд", про визнання незаконним набуття права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності скасовано, провадження по справі у цій частині закрито.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 04 червня 2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 скасоване та ухвалене нове.

Визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 338 від 10 лютого 2011 року в частині оформлення права власності ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 житловою площею 89,1 кв.м.

Визнано незаконним і скасовано свідоцтво про право власності серії САЕ № 142064, видане виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10 лютого 2011 року на квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 89,1 кв.м. на ім'я ОСОБА_3

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення та ухвала суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2, за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, ПП ВТФ "Агропромсельбуд", про визнання незаконними дій виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними дій виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності, та встановивши, що заявлений спір вже був предметом розгляду, у відповідності до вимог ст. ст. 61, 205 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3

Разом з тим, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 21, 393 ЦК України, дійшов вірних висновків про неправомірність рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради та як наслідок, свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_3, оскільки таке право у встановленому порядку було зареєстровано за ОСОБА_2

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу та рішення апеляційного суду Вінницької області від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.