Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
09 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П. О.,
суддів: Горелкіної Н. А., Завгородньої І. М.,
Іваненко Ю. Г., Остапчука Д. О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та визнання факту знаходження у вимушеному прогулі,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2012 року ОСОБА_3 на підставі ст. 236 КЗпП України звернулась до суду з указаною заявою, у якій просила визнати її такою, що вона у період з 20 липня 2011 року до 16 січня 2012 року знаходилась у вимушеному прогулі у зв'язку із затримкою виконання рішення суду про її поновлення на роботі та стягнути з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" середній заробіток за час затримки виконання рішення у розмірі 20 059 грн 57 коп.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останньою ухвалою Сєверодонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2013 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 612 грн 80 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2013 року ухвалу Сєверодонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2013 року змінено. Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 липня 2011 року про поновлення на роботі у розмірі 7 660 грн. Вирішено питання судових витрат. У решті ухвалу суду залишено без змін.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року у відкритті касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2013 року та касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2013 року відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У вересні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - ст. ст. 235, 236 КЗпП України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Одночасно із заявою заявником подано клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення, у якому заявник посилається не несвоєчасність отримання копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник свідчать про поважність причин його пропуску.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 травня 2011 року у справі № 6-7031св11 та ухвалу Верховного Суду України від 08 червня 2011 року у справі № 6-11339св09.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Постановляючи ухвалу 08 червня 2011 року у справі № 6-11339св09, Верховний Суд України, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду про відмову в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, погодився з позицією суду першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не вчинив усіх необхідних дій, передбачених чинним законодавством, для отримання виконавчого листа та виконання рішення місцевого суду в частині поновлення його на роботі, доказів щодо відмови ДТГО "Південно-західна залізниця" виконувати рішення місцевого суду не надав. Оскільки вина ДТГО "Південно-західна залізниця" у затримці виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі відсутня, тому відсутні й підстави для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
У той же час, постановляючи ухвалу 13 травня 2013 року у справі № 6-7031св11, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з позицією суду першої та апеляційної інстанцій про стягнення з підприємства на користь позивачки середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з тих підстав, що підприємство отримавши 25 грудня 2011 року від позивачки заяву з вимогою поновити її на роботі, мало не пізніше наступного робочого дня, тобто 29 грудня 2011 року видати наказ про поновлення позивачки на роботі, у зв'язку з чим ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" мала місце затримка у виконанні рішення про поновлення і за період з 29 грудня 2011 року по 12 січня 2012 року слід стягнути з підприємства на користь позивачки середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Ураховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що у наведених справах тотожними є встановлені судами фактичні обставини, які мають значення для вирішення спорів, які розглядались, а, відповідно, що правовідносини, які виникли між особами, які брали участь у розгляді вказаних справ, подібні і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в порівнянні зі справою, у якій постановлена ухвала, яку просить переглянути заявник, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень.
Крім того, як на підставу перегляду судового рішення, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 травня 2011 року у справі № 6-7031св11, яким рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Між тим, посилання на зазначену ухвалу, як на приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, не може здійснюватися, оскільки постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права при вирішенні спору по суті.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судового рішення, то у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Поновити Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та визнання факту знаходження у вимушеному прогулі, за заявою Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П. О. Гвоздик
Судді Н. А. Горелкіна
І. М. Завгородня
Ю. Г. Іваненко
Д. О. Остапчук