Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кобаля М.І.,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі від 16 серпня 1996 року,

представник відповідача, Військової частини А 4515- Труба Ольга Володимировна, довіреність № б/н від 05.02.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-2027/12/2770 за апеляційною скаргою Військової частини А 4515 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 24.09.12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99029)

до Військової частини А 4515 (м.Севастополь-13, 99013)

про визнання дій неправомірними, стягнення грошової винагороди,

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до військової частини А4515 про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати позивачу не у повному обсязі грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби; стягнення з відповідача на його користь завдані матеріальні збитки у розмірі 1 170 гривень 00 копійок за невиплачену у повному обсязі винагороду за 25 років безперервної військової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.09.12 у справі №2а-2027/12/2770 адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини А 4515 про визнання дій неправомірними, стягнення грошової винагороди - задоволено.

Визнано неправомірними дії військової частини А4515 щодо виплати ОСОБА_2 винагороди за тривалість безперервної військової служби 25 календарних років не у повному обсязі.

Стягнено з військової частини А4515 на користь ОСОБА_2 невиплачену частину винагороди за тривалість безперервної військової служби 25 календарних років у розмірі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у судовому засіданні 6 березня 2013 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 6 березня 2013 року підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період часу з 1992 року по теперішній час проходить дійсну службу у військовій частині А4515 та перебуває у ній на усіх видах забезпечення, у тому числі і на грошовому забезпеченні.

Станом на 01 серпня 2012 року безперервний військовий стаж позивача склав 25 календарних років, що надало позивачу право на одержання винагороди за тривалість безперервної військової служби у розмірі (посадовий оклад і оклад за військовим званням) - 2,0.

Згідно з довідкою від 21 вересня 2012 року № 1304 розмір посадового окладу ОСОБА_2 становить 1 050 гривень 00 копійок, оклад за військове звання 120 гривень 00 копійок. Винагорода за тривалість безперервної військової служби складає 1 170 гривень 00 копійок. Право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби у розмірі 2,0 від посадового окладу та окладу за військове звання виникло 01 серпня 2012 року.

Тобто, позивачем отримано 50 відсотків від розміру винагороди за 25 років безперервної військової служби.

Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) (далі - Постанова), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25 - 28, 33, згідно з якими військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (z0638-08) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до пункту 32.1 розділу XXXII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (z0638-08) , особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 25 років складає 2,0 посадового окладу і окладу за військовим званням.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Оскільки військовий стаж позивача станом на 01 серпня 2012 року склав 25 календарних років, він має право на одержання винагороди у розмірі 2,0 посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме, як встановлено під час судового розгляду справи, - 2 340 гривень 00 копійок. Обмеження 50 відсотками виплати позивачеві винагороди за тривалість безперервної військової служби 25 років є неправомірним та таким, що порушує права позивача на отримання належного грошового забезпечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

1.Апеляційну скаргу Військової частини А 4515 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.09.12 у справі № 2а-2027/12/2770 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.09.12 у справі № 2а-2027/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2013 року.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко