Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Попович О.В., Кафідової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Заболотівської селищної ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним рішення виконкому Заболотівської селищної ради, свідоцтва про право спільної часткової власності на житловий будинок та визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що у 2010 році вони дізнались про те, що відповідно до рішення виконкому Заболотівської селищної ради від 30.03.2001 року було визнано за всіма членами сім'ї право власності на будинок як на майно колгоспного двору на підставі чого 19.04.2001 року було видано свідоцтво про право власності на будинок на всіх членів сім'ї. Враховуючи вказане, просили визнати незаконним рішення виконкому Заболотівської селищної ради від 30.03.3001 року та свідоцтво про право власності від 19.04.2011 року про встановлення спільної власності в колишньому колгоспному дворі по АДРЕСА_1 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та визнання за ними права спільної сумісної власності на житловий будинок.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2013 року, позов було задоволено. Визнано незаконними рішення виконкому Заболотівської сільської ради від 30.03.2001 року та свідоцтво про право власності на будинок від 19.04.2001 року, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Визнано право спільної сумісної власності на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять скасувати ухваленні судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотриманні норми матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.