Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 06 червня 2013 року,-

У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просила позбавити його батьківських прав у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_6 та змінити прізвище останнього на "ОСОБА_6".

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що ОСОБА_5 з 2006 року не цікавився життям сина, не спілкувався з ним, не займався його вихованням, не надавав йому ніякої матеріальної допомоги, а також не сплачував аліменти на утримання дитини, в результаті чого утворилась заборгованість по аліментах.

Враховуючи наведене, просила задовольнити позов.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, запис акту про народження № 2339 від 14 грудня 2002 року, складений відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління ютиції у м. Києві.

Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_6, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 14 грудня 2002 року за № 2339, шляхом зміни прізвища дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_6.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 06 червня 2013 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_5 має бути позбавлений батьківських прав, оскільки не проявляв до дитини батьківської турботи та любові, не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, в тому числі і не забезпечував необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, враховуючи, що дитина має хворобливий стан здоров'я, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, а також не спілкувався з дитиною, не виявляв інтересу до її внутрішнього світу, не створював умов для отримання нею освіти, не сплачував аліменти.

При цьому судом були враховані висновки служби у справах дітей Яготинської РДА, думку прокурора про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав та бажання дитини змінити прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_6.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Доводи скарги про наявність перешкод з боку ОСОБА_4 у спілкуванні з сином протягом п'яти років спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Крім того, із скаргами на неправомірну поведінку позивачки ОСОБА_5 ні до органів опіки та піклування, ні до суду протягом цього періоду часу не звертався.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.