Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Попович О.В., Кафідової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона", третя особа: ОСОБА_5, про захист трудових прав, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2013 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 02 січня 2008 року вона працювали в ТОВ "Юнона" на посаді заступника директора за сумісництвом, а з 30.10.2009 року наказом №3/к її призначено на посаду заступника директора, як на основне місце роботи з оплатою праці згідно зі штатним розписом 5 000 грн. на місяць.

Наказом директора ТОВ "Юнона" № 07/06-10 від 07 червня 2010 року "Про заплановане вивільнення працівників" у зв'язку з виробничою необхідністю ОСОБА_4 було попереджено про заплановане скорочення з посади заступника директора з 09 серпня 2010 року.

Наказом директора ТОВ "Юнона" № 09/08-10 від 9 серпня 2010 року її звільнено з роботи у зв'язку з скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку за робочий період з 30.10.2009 року по 09.08.2010 року у кількості 18 (вісімнадцять) календарних днів; виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Вважаючи своє звільнення незаконним, уточнивши позовні вимоги, просила визнати незаконним та скасувати наказ № 07/06-10 від 07.06.2010 року та наказ №09/08-10 від 09.08.2010 року ТОВ "Юнона" про її звільнення з посади заступника директора з 09.08.2010 року у зв'язку із скороченням штату працівників; поновити її на посаді заступника директора ТОВ "Юнона"; стягнути з ТОВ "Юнона" невиплачену заробітну плату за період з березня 2009 по грудень 2009 року включно та здійснити виплату середньої заробітної плати на її користь за період з січня 2010 року по даний час, загалом в розмірі 157 920,48 грн.; допустити негайне виконання рішення в частині її поновлення на посаді заступника директора ТОВ "Юнона" та присудження їй виплати заробітної плати за один місяць.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2013 року, позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Юнона" на користь ОСОБА_4 9739 грн. 45 коп. в рахунок виплат, належних позивачеві згідно наказу директора ТОВ "Юнона" 09/08-10 від 9 серпня 2010 року. В іншій частині позову було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати ухваленні судові рішення та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотриманні норми матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.