Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Дьоміної О.О.,

суддів: Касьяна О.П., Маляренка А.В.,

Парінової І.К., Юровської Г.В.,

розглянувши заяву представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за кредитними договорами зобов'язань, станом на 30 листопада 2010 року виникла заборгованість в сумі 25 263 441 грн. 15 коп., яку просив стягнути на свою користь.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задоволено, рішення апеляційного суду скасовано, заочне рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У липні 2013 року представники ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду заяву про перегляд зазначеної ухвали з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст. 526, 622, ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на:

ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04 червня 2008 року у справі про стягнення сум за кредитним договором, якою оскаржувані судові рішення залишено без змін;

ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2012 року у справі про розірвання кредитного договору, договору іпотеки, скасування повідомлення про реєстрацію права власності іпотеко держателя на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії, якою оскаржувані рішення залишено без змін;

ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2012 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою рішення апеляційної інстанції скасовано залишено без змін.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04 червня 2008 року, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2012 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2012 року, на які посилаються заявники, як на приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, та ухвала, переглянути яку просять заявники, грунтуються на різних фактичних обставинах справи та стосуються оцінки доказів, зроблених по цих справах, тому неоднакового застосування ст. ст. 526, 622, ч. 1 ст. 1054 ЦК України в даному випадку не відбулось.

За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.