Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Гончара В.П., Іваненко Ю.Г.,

Ситнік О.М., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим та повернення коштів,

ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування вимог посилаючись на те, що 08 березня 2008 року між нею, ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" укладено договір поруки, за умовами якого вона зобов'язалась відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором про іпотечний кредит, укладеним 28 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4, у розмір 291 600 грн. 01 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 61 254,51 дол. США. У вересні 2009 року банк заблокував зарплатний картковий рахунок позивачки, та списав з рахунку позивачки 3 216 грн 85 коп. ОСОБА_4 повернув кредит у розмірі 291 600 грн, у зв'язку з цим позивачка просила визнати договір поруки припиненим, стягнути з банку безпідставно вилучені кошти у розмірі 3 216 грн 85 коп.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду ОСОБА_3 подала касаційну скаргу.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

07 червня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд судового рішення слід відмовити з таких підстав.

На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 559 ЦК України, заявник послалась та додала копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України", заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту заяви та долучених до заяви судових рішень, зокрема, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2012 року, не вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані рішення суду касаційної інстанції ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. 355 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим та повернення коштів, за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2013 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.