Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Висоцької В.С.,

суддів: Матвєєвої О.А., Ситнік О.М.,

Сімоненко В.М., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства "Автолайф" про стягнення вартості частини майна приватного підприємства,

за касаційною скаргою приватного підприємства "Автолайф" на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2012 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Автолайф" (далі ПП "Автолайф") про стягнення вартості частини майна приватного підприємства, посилаючись на те, що в 2006 році фізичними особами ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_3, для здійснення підприємницької діяльності було створено ПП "Автолайф".

04 листопада 2010 року, позивачем на адресу відповідача було направлено нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників підприємства в якій поставлено питання про виплату йому вартості частини майна підприємства, що підлягає виплаті учаснику приватного підприємства, що відповідно до його частки становить 45% статутного фонду в натурі, а саме нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що питання про виділення частки у майні підприємства вирішено не було позивач просив стягнути з відповідача вартість частини майна приватного підприємства, пропорційно частці позивача, що складає 356 220 грн.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Автолайф" на користь ОСОБА_3 вартість частини майна ПП "Автолайф", пропорційно частці позивача (45%), що складає 356 220 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПП "Автолайф" просить скасувати рішення судів першої та другої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення частково позовних вимог, стягнувши із відповідача вартість частини майна ПП "Автолайф", пропорційно частці позивача (45%), що складає 26 595 грн., з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 09 жовтня 2006 року була проведена державна реєстрація приватного підприємства "Автолайф", відповідно до статуту якого, його засновниками (учасниками) є ОСОБА_4 частка якого складає 55% статутного фонду та ОСОБА_3 частка якого складає 45%.

Листом від 25 листопада 2010 року, відповідач повідомив позивача, що вказана вище заява отримана підприємством 18 листопада 18 листопада 2010 року та для вирішення порушених питань призначені позачергові загальні збори учасників на 21 січня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що учасник підприємства, у разі його виходу з підприємства, має право на отримання вартості частини майна підприємства відповідно до його ринкової вартості.

Однак, з такими висновками судів повною мірою погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 113 ГК України приватним підприємством візнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх)праці, чі з використанням найманої праці.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затвержений учасниками статут або засновницькій договір між учасниками, якщо інше не встановлено законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 83 ГК України приватні підприємства засновані на приватній власності. Порядок їх організації та діяльності визначається Господарським кодексом України (436-15) та іншими законами.

За положенями ст, 113 ЦК України (435-15) та ст. ст. 79- 80 ГК України приватне підприємство не відноситься до господарських товариств.

Разом з тим, окреме законодавче регулювання діяльності приватних підпримств відсутне, а тому їх діяльність має регулюватись загальними нормами матеріального права щодо регулювання діяльності підприємств та статутами.

У апеляцийній та касаційній скаргах відповідач посилається на те, що порядок виходу учасника зі складу засновників підприємства регулюється статутом, а також на те, що позивач у відповідності до статуту зі складу засновників не виключений та сборами таке рішення не ухвалювалось.

Однак, апеляцийний суд, у порушення положень ст 214, ст. 303 ЦПК України, на зазначені доводи відповідача уваги не звернув, належним чином положення статуту не оцінив, не встановив чи було виключено позивача зі складу учасників, яка процедура такого виключення за статутом підприємства, яким чином за положеннями статуту проводиться процедура розрахунків з учасником, якій вийшов з підприємства та доводи апеляційної скарги у цій частині не перевірив і не спростував.

Апеляційний суд також належним чином не перевірив висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованності нарахувань належних позивачу виплат виходячи з ринкової вартості майна підприємства та не зазначив на підставі якого нормативного акту, яких положень статуту або якої домовленности сторін він дійшов такого висновку.

Зазначені порушення норм процесуального права унеможливили встановлення судом відповідних фактичних обставин справи, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 336, ст. 338 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного підприєства "Автолайф" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області вид 20 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.