Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
Іменем України
7 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Матвєєвої О.А., Маляренка А.В., Юровської Г.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати дії банку по підвищенню відсоткової ставки за користування кредитом неправомірними. Посилався на те, що за умовами п.2.6 кредитного договору від 5 вересня 2006 року, укладеного між ним на АКБ "Укрсоцбанк", зміна відсоткової ставки повинна здійснюватись шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до основного кредитного договору, проте з грудня 2008 року банк підвищив відсоткову ставку в односторонньому порядку без дотримання умов договору, а саме повідомивши про таке підвищення шляхом надіслання листа.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 червня
2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 лютого 2013 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії АКБ "Укрсоцбанк" в частині одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, укладеним 5 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та банком, до 15 % річних та отримання коштів за збільшеною процентною ставкою. Зобов'язано банк провести залік безпідставно отриманих коштів в розмірі 2 953, 22 доларів США на погашення суми кредиту.
У касаційній скарзі АКБ "Укрсоцбанк" порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди вірно виходили з того, що п. 2 кредитного договору встановлено порядок зміни відсоткової ставки за кредитним договором, а саме передбачено, що у разі зміни відсоткової ставки кредитор зобов'язаний повідомити позичальника про це, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі погодження позичальника на зміну розмірів відсотків він зобов'язаний підписати угоду про внесення відповідних змін до кредитного договору. Разом з тим, судом встановлено, що зміна відсоткової ставки за кредитним договором відбулась шляхом простого повідомлення позичальника про таку зміну.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
О.А Матвєєва
А.В. Маляренко
Г.В. Юровська