Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", ОСОБА_5 про припинення поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2013 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 05 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 49.36/48/07-С, за умовами якого останній надано кредит на споживчі цілі у розмірі 49 500 доларів США зі сплатою 13,6 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 05 жовтня 2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 49.36/48/07-С-П.

Вказував, що банк мав право пред'явити до нього вимогу протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (20 березня 2009 року), однак такої вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" не пред'явив, внаслідок чого вважав, що на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася через шість місяців від дня остаточного виконання основного зобов'язання, тобто 21 вересня 2009 року.

Просив визнати договір поруки від 05 жовтня 2007 року припиненим з 21 вересня 2009 року.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2012 року позов задоволено, визнано договір поруки № 49.36/48/07-С-П від 05 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "Кредитпромбанк" припиненим з 21 вересня 2009 року. Визнано правовідносини поруки, що виникли між ОСОБА_4, ПАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_5 на підставі договору поруки № 49.36/48/07-С-П від 05 жовтня 2007 року припиненими з 21 вересня 2009 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2013 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2012 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що на забезпечення виконання взятих ОСОБА_5 за кредитним договором від 05 жовтня 2007 року № 49.36/48/07-С зобов'язань, 05 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Кредитпромбанк" укладено договір поруки № 49.36/48/07-С-П.

Згідно з договором поруки поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Строк дії кредитного договору № 49.36/48/07-С від 05 жовтня 2007 року встановлено до 04 жовтня 2022 року (а.с. 5, т. 1).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 взятих за кредитним договором від 05 жовтня 2007 року № 49.36/48/07-С зобов'язань утворилася заборгованість.

Про порушення умов кредитного договору та необхідність погашення заборгованості за кредитом банк повідомив боржника письмовою вимогою від 20 лютого 2009 року.

Звертаючись до суду з позовом про припинення поруки, ОСОБА_4 обґрунтовував свої вимоги тим, що договір поруки укладено між сторонами у справі на невизначений строк, тому в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 21 вересня 2009 року не пред'явив вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Так, пунктом 4.6. кредитного договору передбачено, зокрема, що у разі недотримання позичальником умов цього договору, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору (а.с. 7, т. 1).

У даному випадку банком не змінено строк виконання зобов'язання у зв'язку зі зміною умов договору, а застосовано як санкцію за порушення виконання зобов'язання вимогу про дострокове повернення кредиту.

Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про припинення поруки, у зв'язку з відсутністю для цього підстав.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.