Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2012 року,

У жовтні 2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 липня 2007 року між ним та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останньому були надані кошти у розмірі 5000 дол. США зі сплатою 24 % річних на залишок заборгованості з кінцевим терміном повернення позики - 05 січня 2009 року. З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 вказаних зобов'язань, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки. У зв'язку з порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору в останнього перед ПАТ КБ "ПриватБанк" виникла заборгованість, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 03 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 37695,98 грн заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до нього відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що 17 липня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір № 76486-cred та отримав кредит у розмірі 5000 доларів США зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 січня 2009 року. Зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено договором поруки № 1 від 25 червня 2007 року, укладеним позивачем із поручителем ОСОБА_5 ОСОБА_4 в порушення вимог статей 526, 1054 ЦК України умов кредитного договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 37 695,98 грн, яка і підлягає стягненою з відповідачів солідарно відповідно до приписів ст. 554 ЦК України.

Доводи ОСОБА_5 про те, що у результаті його неналежного повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції він був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальним правами не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Подавши до суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ОСОБА_5, який через уповноваженого представника, повідомленого належним чином про розгляд справи, реалізував в апеляційному суді своє право щодо участі в розгляді справи, поданні доказів, їх дослідженні та доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.