Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С. суддів: Гримич М.К., Колодійчука В.М., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 березня 2010 року в результаті комісійного обстеження двох лічильників газу в домоволодінні по АДРЕСА_1 яке належить відповідачу, представниками позивача було виявлено підозру на втручання у роботу газових лічильників. По даному факту було складено відповідний акт та знято лічильники для проведення експертизи. За результатами експертизи було встановлено, що лічильники не придатні до експлуатації.

У зв'язку із пошкодженням лічильників позивачем було проведено перерахунок вартості наданих послуг по газопостачанню. Встановлено, що станом на 01 липня 2012 року у відповідача існує заборгованість по наданим послугам в розмірі 23 997 грн 09 коп., яку позивач і просив стягнути на свою користь.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 лютого 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 23 997 грн 09 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природній газ та 107 грн 30 коп. судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження у вказаній вище справі.

ОСОБА_6 звернулася до суду касаційної інстанції із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Заявник посилається на те, що суди касаційних інстанцій неоднаково застосовують одні й ті ж самі норми матеріального права.

До заяви про перегляд судових рішень, як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2012 року (справа № 6-14449св11 про стягнення заборгованості за спожиту але не обліковану електричну енергію), від 24 жовтня 2012 року (справа № 6-30957св12 про поновлення порушеного права, визнання акта експертизи незаконним та зобов'язання привести перерахунок заборгованості), від 17 січня 2013 року (справа № 6-41828св12 про стягнення завданих збитків) та від 17 січня 2013 року (справа № 6-51273ск12 про відшкодування збитків).

У допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Наведені заявником доводи не містять ознак, визначених у ст. 355 ЦПК України.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Постановляючи ухвалу від 26 березня 2013 року, про перегляд якої подано заяву, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Натомість, постановляючи ухвалу від 17 січня 2013 року (справа № 6-41828св12 про стягнення завданих збитків), на яку здійснюється посилання, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що позовні вимоги щодо втручання споживача в роботу побутового лічильника газу не доведено.

Таким чином, встановлені судами фактичні обставини у вказаних справах є різними.

Ухвала касаційного суду від 17 січня 2013 року (справа № 6-51273ск12 про відшкодування збитків), на яку здійснюється посилання, постановлена у справі, предметом позову якої є стягнення збитків з юридичної особи, яка надає послуги по газопостачанню у зв'язку з неправомірними діями посадових осіб відповідача у справі, тобто предмет спору і підстави позову в даній справі не є тотожними з предметом спору і підставами позову, за результатами розгляду якого, касаційним судом постановлено ухвалу, про перегляд якої подано заяву.

Пунктом 7 вказаної вище постанови роз'яснено, що постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року та від 18 липня 2012 року, на які здійснюється посилання, не є остаточними (справи направлено на новий розгляд до судів попередніх інстанцій), тому вони не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що суди касаційних інстанцій при розгляді зазначених справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшли неоднакових правових висновків, тому в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.