Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві, про визнання договору уступки права вимоги недійсним та виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2013 року,

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві, про визнання договору уступки права вимоги недійсним та виконавчого напису №9210 від 29 березня 2011 року про звернення стягнення на земельну

ділянку, яка належить на праві приватної власності позивачу, таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_4 зазначав, що договір відступлення права вимоги від 31 грудня 2010 року є незаконним, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки на момент його укладання основний договір, тобто договір позики укладений між ним та ОСОБА_5 припинив свою дію, так як за ним вже проводилось примусове стягнення за виконавчим написом нотаріуса. В зв'язку з викладеним, вважає, що і виконавчий напис вчинений на користь ОСОБА_6 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2013 року, відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_8 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин й вірно застосували ст. ст. 215, 512, 598 ЦК України, положення Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , Інструкцію "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", й оцінивши усі забрані у справі докази, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.