Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про стягнення недоплачених сум, відшкодування шкоди, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 01 березня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2012 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську (далі - ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську) про стягнення недоплачених сум відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що під час роботи на шахті №5 "Нововолинська", яка входить до складу шахтоуправління "Нововолинське", отримав професійне захворювання, через що у червні 1995 року висновком МСЕК йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Адміністрацією шахтоуправління визначено суми відшкодування шкоди, але не проведено їх перерахунку з 01 липня 1998 року. З 01 липня 2001 року справа передана до фонду з невірно зазначеною сумою страхових виплат.

За його заявою адміністрацією шахтоуправління передано у Нововолинську дирекцію ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську нову довідку про розмір відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року - 73,60 грн., замість 62,05 грн. Нововолинською дирекцією ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську було проведено розрахунок щомісячних сум відшкодування шкоди на підставі нової довідки, але доплата за минулий час не проведена.

Висновком Нововолинської МСЕК від 13 січня 2005 року йому було встановлено 45% втрати працездатності, а висновком від 10 березня 2006 року 65% втрати працездатності та перераховано суми відшкодування шкоди. з нового середнього заробітку.

ОСОБА_1 просив суд задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачені суми відшкодування шкоди за період з 01 липня 2001року по 10 березня 2006 року у розмірі 1 224,76 грн.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 01 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2012 року, позов ОСОБА_1 задоволений.

Стягнуто з ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську на користь ОСОБА_1 1 224,76 грн. недоплачених сум щомісячних платежів на відшкодування шкоди за період з 01 липня 2001 року по 10 березня 2006 року.

У касаційній скарзі ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачеві у перерахунку та доплаті страхових сум за минулий період на підставі довідки, наданої підприємством, де працював останній.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на підземних роботах на шахті №5 "Нововолинська", яка входить до складу шахтоуправління "Нововолинське".

Висновком МСЕК у червні 1995 року позивачеві, у зв'язку з отриманням професійного захворювання, встановлено 25% втрати професійної працездатності. Підприємством, де працював останній, призначено до виплати суми відшкодування шкоди, які здійснювалися до передачі страхової справи відповідачеві.

01 липня 2001 року при передачі страхової справи підприємством надано довідку про розмір відшкодування шкоди, який підлягає щомісячній виплаті позивачеві, а саме 62,05 грн. На підставі наданої довідки відповідачем здійснювалася виплата сум відшкодування шкоди позивачеві у зазначеному розмірі до 10 березня 2006 року до встановлення останньому 65% втрати професійної працездатності та визначення суми відшкодування шкоди з нового середньомісячного заробітку .

Наказом по шахтоуправлінню "Нововолинське" №387 від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1 за його заявою було перераховано суму відшкодування шкоди, здійснено доплату в сумі 173,25 грн. за період з 01 квітня 2000 року по 01 квітня 2001 року та передано у Нововолинську дирекцію ВВДФССВНВНВПЗУ в м. Нововолинську нову довідку про розмір відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року у сумі 73,60 грн.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно з п. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Статтею 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачені підстави перерахування розміру страхових виплат. Перерахування та виплата потерпілому страхових сум за минулий період у зв'язку з наданням підприємством довідки про інший розмір відшкодування шкоди останньому, такою підставою, законодавцем не визначено.

Проте суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 212- 215, 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули; не з'ясували чи існує на час звернення позивача до суду підприємство, на якому той отримав профзахворювання і з вини якого було помилково визначено розмір страхових сум позивача у 2001 році, не з'ясували у відповідності зі ст.ст. 33, 36 ЦПК України його процесуального положення, не визначили правові підстави для покладання обов'язку на відповідача щодо виплат за минулий час, приймаючи до уваги, встановлені законодавцем строки позовної давності, а також те що довідка про інший розмір страхових сум ОСОБА_1 була надана відповідачеві більш ніж через десять років після передачі страхової справи.

Таким чином, суди у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин і правовою нормою, що підлягає до застосування при їх вирішенні; не встановили всіх дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, й дійшли передчасних висновків щодо вирішення спору.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки судами при їх ухваленні допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи й є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 01 березня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2012 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.