Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до громадського об'єднання "Садівницьке товариство "Олімпієць-80", третя особа: Бородянський районний підрозділ публічного акціонерного товариства "АЕС "Київобленерго", про спонукання укласти договір, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2013 року,

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим згодом позовом до громадського об'єднання "Садівницьке товариство "Олімпієць-80" ( далі - ГО "СТ "Олімпієць-80"), третя особа: Бородянський районний підрозділ публічного акціонерного товариства "АЕС "Київобленерго" (далі - Бородянський РП ПАТ "АЕС "Київобленерго"), про спонукання укласти договір, посилаючись на те, що її позбавлено права на користування електричною енергією, шляхом незаконного відключення її садового будинку від електропостачання.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 17 січня 2013 року, позов задоволено частково: зобов'язано громадське об'єднання "Садівницьке товариство "Олімпієць-80" укласти з позивачкою тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту з додатками та відновити електропостачання до будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення до електроопори; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2013 року зазначене рішення районного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не має боргу за користування електричною енергією і має право на надання таких послуг.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів того, що вона споживала електроенергію у відповідності до Правил користування електричної енергії та доказів незаконного відключення її будинку від мережі електропостачання.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та садового будинку, розташованих на території ГО "СТ "Олімпієць-80" по АДРЕСА_1.

За розпорядженням голови правління ГО "СТ "Олімпієць-80" 03 травня 2012 року було відключено електропостачання до садового будинку позивачки через несплату останньою щорічних внесків з утримання електричних мереж товариства, встановлення та використання розрахункового засобу (лічильника) без відповідного дозволу Бородянського РП ПАТ "АЕС "Київобленерго".

Правовідносини в сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (1357-99-п) (далі - ПКЕЕН).

Відповідно до ПКЕЕН об'єктом споживання визначено житловий будинок, що належить споживачу на праві власності або користуванні, а самовільним підключенням споживання електричної енергії без укладання з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктами 7.1, 7.5, 8 ПКЕЕН (1357-99-п) передбачені умови припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії.

Отже, законодавством визначено як порядок підключення до мереж енергопостачання, так й порядок відключення.

Проте суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст. ст. 212- 215, 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули; установивши, що садовий будинок позивачки було відключено від електропостачання за розпорядженням голови правління ГО "СТ "Олімпієць-80", не перевірили чи було дотримано при такому відключенні порядку припинення постачання електричної енергії, при цьому взагалі не з'ясували чи наділений відповідач такими повноваженнями.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про спонукання укласти тристоронній договір, суди, в порушення ст. 33 ЦПК України належним чином не визначили процесуальне положення Бородянського РП ПАТ "АЕС "Київобленерго", не роз'яснили позивачці у достатньому обсязі, у відповідності зі ст. 10 ЦПК України, її права, а також і не з'ясували чи є Бородянське РП ПАТ "АЕС "Київобленерго" юридичною особою.

Поза увагою судів обох інстанцій залишився той факт, що між сторонами не було укладено відповідного договору щодо користування електричною енергією, а також належним чином не з'ясовано за яких умов надаються послуги з електропостачання садівницькому товариству й відповідно, які відносини склалися між ОСОБА_1 та ГО "СТ "Олімпієць-80" в сфері постачання та споживання електричної енергії.

Крім того, на порушення вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, судами взагалі не розглянуті вимоги позивачки щодо зобов'язання надати витяг з протоколу про відключення.

Таким чином, суди у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин і правовою нормою, що підлягає до застосування при їх вирішенні; не встановили всіх дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, й дійшли передчасних висновків щодо вирішення спору.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки судами при їх ухваленні допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи й є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 січня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2013 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.