Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Колодійчука В.М.

Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Савченко В.О., Умнової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності, за касаційною скаргою касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року та за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року

У червні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, вимоги якого збільшив в ході розгляду справи та просив визнати за ним право власності на частку у спільному майні - квартири АДРЕСА_1; автомобіль LEXUS RX 400Н д.н. НОМЕР_1, земельну ділянку площею 0,059 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, СТ "Мрія", земельну ділянку площею 0,0736 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, (державний акт серії ЯК №258544), на Ѕ частину нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А), загальною площею 185,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу від 2 серпня 2010 року). Визнати за ним право на отримання Ѕ частини прибутку отриманого ОСОБА_6 від здачі у найм (оренду) нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А), загальною площею 185,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за відповідачем право власності на автомобіль ТОYОТА RAV4 д.н. НОМЕР_2, земельну ділянку площею 0,0650 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (державний акт серії ЯЖ №677485), земельну ділянку площею 0,0587 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (державний акт серії ЯЖ №77484), земельну ділянку площею 0,0510 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0290 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року), земельну ділянку площею 0,0200 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0370 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0190 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року), 1/2 нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А), загальною площею 185,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу від 2 серпня 2010 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст.ст.69, 71 СК України та просив провести поділ майна, набутого під час знаходження у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Вимоги про визнання за ним права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 обґрунтовує посиланням на приписи статті 392 ЦК України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 в порядку поділу майна подружжя право власності на: автомобіль ТОYОТА RAV4 д.н. НОМЕР_2; земельну ділянку площею 0,0650 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (Державний акт серії ЯЖ №677485); земельну ділянку площею 0,0587 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (Державний акт серії ЯЖ №677484); земельну ділянку площею 0,0510 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0290 га, що розташована на

території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0200 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0370 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року) земельну ділянку площею 0,0190 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); Ѕ нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А) за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 185,6 кв.м (договір купівлі-продажу від 2 серпня 2010 року). Визнано за ОСОБА_5 в порядку поділу майна подружжя право власності на: автомобіль LEXUS RX 400Н д.н. НОМЕР_1; земельну ділянку площею 0,059 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Мрія"; земельну ділянку площею 0,0736 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (державний акт серії ЯК №258544); Ѕ нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 185,6 кв.м (договір купівлі-продажу від 2 серпня 2010 року). У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року позов ОСОБА_5 в частині вимог про визнання права на отримання Ѕ частини прибутку, отриманого відповідачем від здачі у найм нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175 (в літері А), загальною площею 185,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, залишено без розгляду.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. В порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному по 1/2 частині наступного майна: автомобіль ТОYОТА RAV4 д.н. НОМЕР_2 2004 р.в.; земельна ділянка площею 0,0650 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, СТ "Арсеналець-6" (державний акт серії ЯЖ №677485 від 30 вересня 2010 року); земельну ділянку площею 0,0587 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, СТ "Арсеналець-6" (державний акт серії ЯЖ №677484 від 30 вересня 2010 року); земельну ділянку площею 0,0510 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі - продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0290 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0200 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0370 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); земельну ділянку площею 0,0190 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року); нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері "А") за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 185,6 кв.м, (договір купівлі-продажу від 2 серпня 2010 року); автомобіль LEXUS RX 400Н д.н. НОМЕР_1 2007 року; земельну ділянку площею 0,059 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, СТ "Мрія" (номер ділянки 116); земельну ділянку площею 0,0736 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, СТ "Арсеналець-6" (договір купівлі - продажу від 13 липня 2007 року).

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з направленням справи до місцевого суду на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_5 слід задовольнити, касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов та обираючи варіант розподілу спільного майна подружжя виходив з того, що позивач не заперечує проти відступлення від рівності сторін та просить виділити ОСОБА_6 більшу частку майна, крім того такий поділ буде відповідати інтересам дітей. Суд відхилив позовні вимоги про визнання за ОСОБА_5 права власності на частку у спільному майні - квартири АДРЕСА_1, оскільки зазначена частка на право власності на квартиру не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки була набута ОСОБА_5 у власність до шлюбу у 1993 році.

Скасовуючи рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та визначаючи варіант розподілу спільного майна виходив з того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при зверненні до суду позивач не визначив вартість спільного майна, яке підлягало поділу. Без визначення вартості спільного майна подружжя, що підлягало поділу, неможливо було визначити частки майна подружжя та застосувати норми ст.70 СК України. За відсутності даних про вартість майна, висновок суду щодо виділення за рішеннями суду відповідачу більшої частини спільного майна подружжя не знайшов свого підтвердження.

Апеляційний суд дійшов висновку про неможливість проведення поділу майна у натурі та необхідність проведення поділу, шляхом визнання ідеальних часток подружжя у спільному майні без його реального поділу у натурі із залишенням майна у спільній частковій власності.

Висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам процесуального права рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 січня 2001 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований відділом РАГС Печерсьукого РУЮ у м. Києві (а.з.№46). За період шлюбу подружжям набуто право власності на наступне майно: нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А), загальною площею 185,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2; земельні ділянки, що розташовані на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Арсеналець-6", СТ "Мрія"; автомобіль LEXUS RX 400Н д.н. НОМЕР_1 2007 року випуску; автомобіль ТОYОТА RAV4 д.н. НОМЕР_2 2004 року випуску. Вказане майно є спільним сумісним майном подружжя.

Статтею 60 Сімейного кодексу України, встановлено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь - які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції встановив обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовував джерело і час його придбання.

Здійснюючи поділ спільної сумісної власності подружжя місцевий суд обґрунтовано відступив від рівності часток сторін з урахуванням того, що позивач погоджувався на виділення відповідачу більшої частки спільного майна та з урахуванням інтересів дітей, які залишилися з матір'ю.

При цьому, із встановлених судом обставин вбачається, що в ході розгляду справи ним досліджувалися наявні в матеріалах справи правовстановлюючі документи на майно, зокрема договори купівлі-продажу земельних ділянок, якими визначено вартість таких земельних ділянок.

Так, згідно рішення місцевого суду у власність відповідача перейшли: земельна ділянка площею 0,0510 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (договір купівлі продажу від 5 вересня 2007 року, вартість 93 870 грн., експертна оцінка); земельна ділянка площею 0,0290 га, згідно договору купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року - 53 400 грн.); земельна ділянка площею 0,0200 га, згідно договору купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року вартість 36 900 грн.); земельна ділянка площею 0,0370 га, договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року 68 105 грн., земельна ділянка площею 0,0190 га, договір купівлі-продажу від 5 вересня 2007 року, вартість 35 000 грн. Всього земельних ділянок на суму 287 185 грн.

Позивачу перейшли земельні ділянки: площею 0,059 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області СТ "Мрія" - 139 374 грн. згідно договору купівлі-продажу від 11 серпня 2010 року; земельна ділянка площею 0,0736 га, (державний акт серії ЯК №258544) - 112500 грн., згідно договору купівлі-продажу від 13 липня 2009 року. Всього на 251 874 грн.

Вартість земельних ділянок, на яку посилався позивач не спростована відповідачем в ході розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції врахував, що у власність відповідача перейшло нерухомого майна на більшу суму, за згодою позивача. При цьому, у власність відповідача перейшло додатково дві земельні ділянки: площею 0,0650 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (державний акт серії ЯЖ №677485) та площею 0,0587 га що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т "Арсеналець-6" (Державний акт серії ЯЖ №677484).

З урахуванням того, що у власність відповідача перейшло більша частка нерухомого майна, місцевий суд розділив між сторонами автомобілі: позивачу - LEXUS RX 400Н д.н. НОМЕР_1 2007 року, відповідачу - ТОYОТА RAV4 д.н. НОМЕР_2 2004 р.в. При цьому, нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень 175) (в літері А) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 185,6 кв. поділені між сторонами в ідеальних частках - по Ѕ частині.

Вказаний варіант розподілу відповідає інтересам сторін. Обґрунтованість такого поділу спільного майна відповідач не спростувала.

Висновки апеляційного суду, що при зверненні до суду позивач не визначив вартість спільного майна, яке підлягало поділу, спростовується матеріалами справи.

Крім того, такі висновки не можуть бути підставою для поділу спільного майна, шляхом визнання за сторонами ідеальних часток подружжя у спільному майні без його реального поділу у натурі із залишенням майна у спільній частковій власності.

Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції виходив не із змісту заявлених позовних вимог про поділ майна в натурі, а вирішив питання про право власності сторін на ідеальні частки, фактично не вирішивши позовні вимоги.

Висновки місцевого суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову належним чином мотивовані, підтверджуються матеріалами справи, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. При цьому, суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам, висновки щодо яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині рішення.

При розгляді даної справи апеляційним судом була надана невірна правова оцінка спірним правовідносинам, неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до помилкового скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

При цьому, доводи касаційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного нею рішення та більшість їх зводяться до переоцінки досліджених судом доказів або посилань на необхідність вчинення процесуальних дій щодо збирання нових доказів, які підтверджують її позицію.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду слід скасувати з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року скасувати, рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.