Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2013 року м. Київ
( Додатково див. рішення апеляційного суду м. Києва (rs31283217) ) ( Додатково див. рішення Святошинського районного суду м. Києва (rs29445134) ) ( Додатково див. рішення Святошинського районного суду м. Києва (rs9152186) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О.,Гримич М.К., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про зміну способів участі у вихованні дитини та визначення порядку спілкування з дитиною; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про зміну способів участі у вихованні дитини та визначення порядку спілкування з дитиною, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила заборонити ОСОБА_7 приймати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, від даного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_9, яка має ряд захворювань, що потребують постійного догляду з боку матері та систематичного моніторингу стану її здоров'я медичними фахівцями різних профілів для запобігання погіршення стану її здоров'я. Питання щодо характеру і способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною є предметом тривалих судових розглядів. На виконання судових рішень, які надавали право батькові зустрічатися і спілкуватися з дочкою, вона надавала йому таку можливість, але поведінка відповідача при зустрічах з дитиною мала агресивний характер, провокувала сварки і бійки, що тягло за собою звернення до правоохоронних органів та негативно впливало на стан здоров'я їх малолітньої дочки, тому просила задовольнити позов.
ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про зміну способів участі у вихованні дитини та визначення порядку спілкування з дитиною, посилаючись на неправомірність дій ОСОБА_6 спрямованих на обмеження його прав у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено час та місце зустрічей ОСОБА_7 з дочкою, а саме:
- кожної середи з 17.00 години до 19.00 години;
- кожної другої та четвертої суботи з 09.00 години до 13.00 години, у Печерському районному в м. Києві Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Філатова, 3/1) та протягом перших шести місяців з моменту набрання даним рішенням чинності, за участю дитячого психолога.
Встановлено право ОСОБА_7 забирати дочку ОСОБА_9 на вихідні дні першого та третього тижня кожного місяця з 17.00 години п'ятниці до 18.00 години неділі за місцем його фактичного проживання - за адресою: АДРЕСА_1.
Встановлено право ОСОБА_7 зустрічатися із дочкою ОСОБА_9 на свята католицького Різдва та католицької Пасхи, у день народження дочки ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.00 години до 14.00 годин, а також 01 січня кожного року з 14.00 години до 19.00 години за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 за умови, якщо ці свята дитина святкує вдома за цією адресою.
Встановлено право ОСОБА_7 щорічно забирати дочку із собою у відпустку на території України на термін до 14 (чотирнадцяти) діб.
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення зустрічного позову.
Зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_7
Встановлено час та місце зустрічей ОСОБА_7 з дочкою ОСОБА_7 - кожної першої та третьої суботи місяця з 11.00 години до 14.00 годин, у Печерському районному в м. Києві Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Філатова, 3/1).
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 перебувала в шлюбі зі ОСОБА_7 з 03 березня 2000 року по 11 травня 2007 року (а. с. 19 том № 1 - копія свідоцтва про розірвання шлюбу, а. с. 146 том № 2 - копія рішення суду). Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_9 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_6 щодо заборони відповідачу спілкуватися з дочкою та приймати будь-яку участь у її вихованні, по суті суперечить існуючому судовому рішенню апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2007 року, також суд першої інстанції виходив з того, що наявність виключних обставин, які могли б бути підставою для застосування до відповідача повного обмеження контакту з малолітньою дитиною, позивачем не доведено.
При частковому задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції керувався нормами ст. 157 Сімейного Кодексу України та, з врахуванням прав дитини та батька, виходив з обґрунтованості та доведеності задоволених зустрічних позовних вимог.
Ухвалюючи у справі нове рішення, апеляційний суд погодився зі встановленими судом першої інстанції обставинами справи, однак визнав висновки районного суду щодо визначенням часу та місця зустрічей ОСОБА_7 з дочкою помилковими, оскільки до таких висновків районний суд дійшов з врахуванням рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року, а воно було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвалою цього ж суду від 17 серпня 2010 року, з підстав виникнення нововиявлених обставин щодо стану здоров'я малолітньої ОСОБА_7
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 хворіє рядом захворювань, лікування яких потребує постійного догляду матері, в звичайних для неї умовах, моніторингу з боку ендокринолога, хірурга, педіатра, реабілітаційної терапії, специфічних медичних процедур, щоденного моніторингу стану здоров'я для попередження декомпенсації (т. 5, а. с. 9-15, т. 7, а. с. 49-50).
З висновку органу опіки і піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 457/В-12 від 12 березня 2010 року вбачається, що Печерська районна у м. Києві державна адміністрація як орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити участь ОСОБА_7 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_9 таким чином: кожна перша та третя субота місяця з 11 до 14 годин, місце зустрічі - приміщення Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Печерського району за адресою - м. Київ, вул. Філатова, 3/1 (т. 4, а. с. 147).
Наведені обставини та висновки соціальної служби взяті за основу апеляційним судом при вирішенні справи. Суд апеляційної інстанції визнав їх переконливими та достатніми для встановлення додаткових обмежень в часі та місцях зустрічей ОСОБА_7 з дочкою ОСОБА_7
Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що апеляційним судом ухвалено судове рішення з порушенням вимог закону, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
М.К. Гримич
В.О. Савченко
О.В. Умнова