Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Журавель В.І., Савченко В.О.,

Завгородньої І.М., Умнової О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", ОСОБА_2, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про визнання недійсним протоколу з продажу будинку, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах,-

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним протокол №1-066/11/КСВ-і від 07 липня 2011 року з продажу домоволодіння №2 (в літ."А") загальною площею 104,8 кв. м з надвірними будівлями та спорудами, яке розташоване на земельній ділянці (кадастровий номер 3222487001:01:007:0101) загальною площею 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах від 18 липня 2011 року, що відбулися 07 липня 2011 року з продажу домоволодіння, визнати недійсним свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах, видане приватним нотаріусом 02 серпня 2011 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року ОСОБА_1. відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2013 року з підстав, визначених п.5 ч.4 ст.328 ЦПК України (1618-15) .

У липні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1. надійшла заява про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 05 квітня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 203, 215 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:

- 11 квітня 2012 року в справі за позовом про визнання прилюдних торгів недійсними;

- 13 жовтня 2011 року в справі за скаргою на дії ВДВС Сімферопольського РУЮ Автономної Республіки Крим;

- 22 травня 2013 року в справі за позовом про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу прилюдних торгів недійсним, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акту державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом про усунення перешкод ;

- 6 червня 2012 року в справі за позовом про визнання торгів недійсними;

- 21 вересня 2011 року в справі за позовом про визнання публічних торгів такими, що не відбулись, та визнання недійсним протоколу проведення торгів;

- 1 лютого 2012 року в справі за позовом про визнання недійсним акту про проведення аукціону та про визнання недійсним свідоцтва пр. право власності;

- 25 січня 2012 року в справі за позовом про визнання результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними.

Розглянувши заяву, колегія суддів вважає, що підстави для її допуску до провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У пункті 7 зазначеної вище постанови зазначено, що постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.

Як убачається, ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2011 року, від 1 лютого 2012 року та від 25 січня 2012 року, копії яких долучено до заяви про перегляд та на які здійснюється посилання, передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто вказаними судовими рішеннями остаточно не вирішено спір, а отже, на них і не може здійснюватися посилання як на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права.

Крім того, у відповідності до п. 6 згаданої вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року, заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупністю таких умов: судом касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні і ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Аналіз наведених судових рішень від 11 квітня 2012 року, від 13 жовтня 2011 року, від 22 травня 2013 року та від 6 червня 2012 року також не дає підстав для висновку про наявність, передбачених ст. 355 ЦПК України, обставин для перегляду судових рішень у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , оскільки справи були розглянуті на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України за різних фактичних обставин.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", ОСОБА_2, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про визнання недійсним протоколу з продажу будинку, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.